Порожнина — Вікіпедія

Порожнина (рос. полость, англ. cavity, void, chamber, нім. Hohlraum m, Aussparung f) –

  • 1) Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь, наприклад, у гірській породі, вугіллі, а також у тілі тощо.
  • 2) Простір у закарстованих породах, який має складну конфігурацію, глибину більшу, ніж ширина і висота входу, а діаметр понад 30 см.
  • 3) Порожнини у гірській породі як міжзернові пори, пори розчинення, каверни, тріщини, пустоти і т.п. різних розмірів, форми, взаємного розташування і походження, які утворюють пустотність (пустотний простір) колектора. Див. також порожнина розчинення, порожнини міаролові, котел.

Питома поверхня порожнин

[ред. | ред. код]

Питома поверхня порожнин – одна з характеристик структури пустотного простору гірських порід – сумарна поверхня стінок пор, каверн і тріщин породи, які містяться в одиниці об’єму або маси зразка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]