Порожнина — Вікіпедія
Порожнина (рос. полость, англ. cavity, void, chamber, нім. Hohlraum m, Aussparung f) –
- 1) Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь, наприклад, у гірській породі, вугіллі, а також у тілі тощо.
- 2) Простір у закарстованих породах, який має складну конфігурацію, глибину більшу, ніж ширина і висота входу, а діаметр понад 30 см.
- 3) Порожнини у гірській породі як міжзернові пори, пори розчинення, каверни, тріщини, пустоти і т.п. різних розмірів, форми, взаємного розташування і походження, які утворюють пустотність (пустотний простір) колектора. Див. також порожнина розчинення, порожнини міаролові, котел.
Питома поверхня порожнин – одна з характеристик структури пустотного простору гірських порід – сумарна поверхня стінок пор, каверн і тріщин породи, які містяться в одиниці об’єму або маси зразка.
- Канал (порожнина)
- Порожнина тіла
- Ротова порожнина
- Порожнина носа
- Каверна
- Порожнина розчинення
- Порожнини міаролові
- Міароли
- Пустотний простір
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.