Порпецит — Вікіпедія

Порпецит (англ. porpezite; нім. Porpezit m) — мінерал, паладіїсте золото координаційної будови.

Хімічна формула: AuPd. Містить (%): Au — 91,06; Pd — 8,21.

Утворює неправильні губчасті виділення, плівки, пластинки, круглі конкреції, рідше кристали.

Густина 15,73. Твердість 3. Колір золотистий. Блиск металічний. Риса металічна, блискуча. За зовнішнім виглядом не відрізняється від золота.

Відомий в корінних родовищах і в розсипах в шт. Мінас-Жерайс і Гояс (Бразилія), а також у розсипах басейну р. Чорох (Грузія). Рідкісний.

За назвою першознахідки на родовищі Порпец (Бразилія), J.D.Dana, 1850.

• Список мінералів
• Самородне золото

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Порпецит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Порпецит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Порпецит на сторінці mindat.org