Порт-Майо (станція метро) — Вікіпедія

Порт Майо
Лінія 1
Загальні дані
ТипОдносклепінна мілкого закладення
Платформи
Кількість2 (+2 службові)
Типберегові
Формапрямі
Будівництво
Дата відкриття15 листопада 1936 року
Транспорт
Пересадка на Нейї — Порт Майо
Виходи доавеню Шарль де Голль, авеню де Гранд Арме, Палацу конгресів, площ: Майо, де Вердун
Інше
Час відкриття05:30 CET
Час закриття01:50 CET
Код станції3001
Мапа

Порт Майо (фр. Porte Maillot) — станція лінії 1 Паризького метрополітену, розташована на межі XVI і XVII округів Парижа. Назву отримала від однойменної площі на кордоні Парижа, що утворилася в результаті ліквідації воріт Майо після демонтажу Тьєрського муру. На станції заставлено тактильне покриття. На станції встановлені автоматичні платформні ворота.

Історія

[ред. | ред. код]
Зал старої кінцевої станції "Порт Майо", якою користувалися для регулярного руху до 1936-1937 років
  • Історично станція «Порт Майо» була кінцевою станцією першої ділянки Паризького метрополітену Порт Майо — Порт де Венсен, що відкрилася 19 липня 1900 року. Для оберту поїздів була споруджена розворотна петля з двома бічними платформами, що збереглися до наших днів.
  • У 1930-х роках, у зв'язку з продовженням лінії 1, було прийнято рішення про перенесення станції «Порт Майо» на трасу нової споруджуваної ділянки до Пон де Нейї. В результаті 15 листопада 1936 року відкрився новий зал станції, за яким був споруджений пункт технічного обслуговування, а вже через кілька місяців було запущено ділянку в передмістя Парижа.[1] Нова станція була розрахована на прийом семивагонних складів, що в Паризькому метро так і не було реалізовано (максимальне число вагонів у паризьких метропоїздах, як раз на лініях 1, 4 і 14, становить 6).[2], хоча платформи лінії 14 завдовжки 120,5 м були спроектовані для восьмивагонних поїздів. Стара станція в 1992 році була перетворена в зону технічного обслуговування, а в 2007 році на її коліях відкрилося нове ательє для складів MP 05.
  • З 1988 року діє перехід на станцію Нейї — Порт Майо лінії C RER.
  • Пасажиропотік по станції за входом в 2012 році, за даними RATP, склав 8913838 осіб[3]. У 2013 році цей показник виріс до 8998134 пасажирів (23 місце за рівнем вхідного пасажиропотоку в Паризькому метро)[4].

Перспективи

[ред. | ред. код]

Планується будівництво переходу на майбутню станцію Нейї — Порт Майо лінії E RER в рамках продовження її центральної ділянки.[5][6]

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]
  • На захід від станції закінчується колійний розвиток пункту відстою і технічного обслуговування, побудованого в 1936 році при реконструкції станції. Цей пункт займає середні колії між головними коліями більшої частини перегону Ле Саблон — Порт Майо, однак при цьому його колійний розвиток продовжується і в станційному залі.
  • Примикання колій ательє Майо (колишньої розворотної петлі) знаходиться посередині перегону Порт Майо — Аржантін.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Платформні двері
    Платформні двері
  • Установка платформних дверей у 2008 році
    Установка платформних дверей у 2008 році
  • Вивіска з назвою станції та покажчик виходу
    Вивіска з назвою станції та покажчик виходу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Porte Maillot (voie 1) Ligne 1. Metrorama [French].
  2. ↑ Hardy, B. Paris Metro Handbook, 3rd edition, Capital Transport Publishing, 1999.
  3. ↑ Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.) [Архівовано 2013-12-19 у Wikiwix], sur le site data.ratp.fr. Consulté le 19 décembre 2013.
  4. ↑ Trafic annuel entrant par station (2013) [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.], sur le site data.ratp.fr, consulté le 31 août 2014.
  5. ↑ Schémas du projet de la nouvelle gare du RER E. SkyscraperCity. Mars 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
  6. ↑ Présentation sur le site officiel du prolongement à l'ouest [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.], consulté le 26 juin 2012
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Порт-Майо_(станція_метро)