Потрійний форсаж: Токійський дрифт — Вікіпедія

Потрійний форсаж: Токійський дрифт
The Fast and the Furious: Tokyo Drift
Жанр	бойовик драма кримінальний
Режисер	Джастін Лін
Продюсер	Ніл Г. Моріц
Сценарист	Кріс Морґан
У головних ролях	Лукас Блек Санґ Канґ Bow Wow Наталі Келлі Браян Ті
Оператор	Стівен Ф. Віндон
Композитор	Браян Тайлер
Монтаж	Келлі Мацумото Даллас Пуетт Фред Раскін
Кінокомпанія	Universal Pictures Relativity Media Original Film One Race Productions MP Munich Pape Filmproductions
Дистриб'ютор	Universal Pictures (США) B&H (Україна)
Тривалість	104 хв
Мова	англійська японська
Країна	США  Німеччина
Рік	2006
Дата виходу	4 червня 2006 (США)[1] 6 липня 2006 (Україна)[2]
Кошторис	85 млн  доларів США[3]
Касові збори	158,468,292 $[4] (за іншими даними 157,794,205 $[5])
IMDb	ID 0463985
Рейтинг	IMDb: MPAA: PG-13[6]
Попередній	Подвійний форсаж
Наступний	Форсаж 4
thefastandthefurious.com
Потрійний форсаж: Токійський дрифт у Вікісховищі

«Потрійний форсаж: Токійський дрифт» (англ. The Fast and the Furious: Tokyo Drift, дослівно укр. Швидкі і розлючені: Токійський дрифт) — американсько-німецький драматичний бойовик режисера Джастіна Ліна, що вийшов 2006 року. У головних ролях Лукас Блек, Санґ Канґ, Bow Wow.

Сценаристом був Кріс Морґан, продюсером був — Ніл Г. Моріц^[7]. Вперше фільм продемонстрували 4 червня 2006 року у США^[1]. В Україні у кінопрокаті прем'єра фільму відбулась 6 липня 2006 року^[2].

На початку фільму Шон Босуелл свариться з одним із учнів місцевої середньої школи, Клеєм, через те, що розмовляв з його подругою Сінді. Щоб уникнути конфлікту, вона вирішує, що ці двоє повинні влаштувати гонку, щоб з'ясувати, хто гідний її уваги. Під час перегонів вони обидва потрапляють в аварію. Не бажаючи знову кудись переїжджати, матір Шона відправляє його в Токіо жити з батьком, який перебуває в Японії як офіцер ВМС США після інциденту в Сполучених Штатах, коли той ледь не потрапив за ґрати. Шон знайомиться зі світом дрифтингу після випадкового зіткнення з іншим експертом, Твінкі, який продає японцям американські товари.

Однак згодом Шон переходить дорогу Такасі, також відомому як «ДіКей» (скорочення від англ. Drift King — Король Дрифту). ДіКей побачив Шона, коли той розмовляв з його дівчиною, Нілою. Коли ДіКей хоче вигнати його, Шон кидає йому виклик на участь в гонці. Хан позичає Шону свій Nissan Silvia. ДіКей закінчує гонку з великим відривом, а Шон розбиває машину Хана. Згодом Хан говорить Шону, що той працюватиме на нього в рахунок оплати авто та участі у майбутніх перегонах. Пізніше Шон більше дізнається про своїх друзів, а саме про Хана, який уклав ділове партнерство з ДіКеєм. Шон також дізнається, що Хан дозволяє йому брати участь в гонках тому, що він — єдиний, хто не боїться ДіКея.

Шон повільно, але вірно заробляє репутацію на сцені дрифтингу під деякою опікою та підтримкою (фінансовою та дружньою) Хана і його банди «непідходящих». Шон також зближається з Нілою, яка у вільний час дрифтує заради забави високо в горах, і їхній розвиток стосунків стає основою розбіжності з ДіКеєм. Ніла розповідає Шону, що вона і Такасі виросли разом після смерті її матері, і, як і Шона, її вважали ізгоєм. Одного разу, побачивши Шона з Нілою, ДіКей б'є його і радить триматися від неї подалі, бо єдиним, на чому він зможе їздити, буде інвалідний візок. Побачивши рани Шона, Ніла йде від ДіКея.

Дядько ДіКея, Камата, високопоставлений якудза, говорить йому, що в бізнес-звітах є розбіжність і що Хан, стало бути, обманює їх. Дікі влаштовує Хану та його групі очну ставку, пред'являючи цю невідповідність, і Хан змушений тікати. ДіКей переслідує Mazda RX-7 вулицями Токіо і стріляє в найзручніший момент. Хан намагається ухилитися і втекти, але в нього врізається інший автомобіль, який належить Деккарду Шоу. Машина Хана вибухає через витік бензину, а сам він гине. Ніла і Шон повертаються до будинку його батька, але тут приїжджає ДіКей, щоб забрати Нілу і вбити Шона, однак вчасно підоспілий батько Шона дістає свій пістолет. Ніла добровільно вирішує поїхати з ДіКеєм. Твінкі і батько пропонують Шону залишити місто, так як той окрім ДіКея насолив ще й Каматі. Шон відмовляється, пояснюючи це тим, що раз все це сталося через нього, то він і повинен з усім розібратися.

Шон звертається до дядька ДіКея, намагається відшкодувати збитки грішми, які присвоїв Хан, і пропонує «гонку честі», поєдинок, переможений у якому залишає місто. Гонка проходить на гірському перевалі, де ДіКей має перевагу, так як він — єдиний, хто коли-небудь діставався до фінішу цілим та неушкодженим. Шон, Твінкі і команда Хана беруть Ford Mustang батька Шона і ремонтують його. Так як всі інші автомобілі були конфісковані поліцією, Шон та його група використовують двигун від Nissan Silvia S15, який розбив Шон.

Після довгого заїзду Шон виграє гонку, в той час як ДіКей потрапляє в аварію на останній хвилині. Дядько Камата відпускає Шона, ДіКей залишає Токіо, а Ніла повертається до Шона.

Згодом після цього Шон став новим Королем Дрифту. На одній з тусовок Твінкі повідомляє йому, що хтось хоче кинути йому виклик. Суперником Шона виявився Домінік Торетто, який, як з'ясувалося, був знайомий з Ханом. Ніла відраховує старт гонки і автомобілі зриваються з місця.

Фільм отримав здебільшого змішані відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 36 % на основі 111 відгуків від критиків (середня оцінка 4,7/10) і 71 % від глядачів (532,178 голосів). Загалом на сайті фільми має змішаний рейтинг, фільму зарахований «гнилий помідор» від кінокритиків, проте «попкорн» від глядачів^[8], Internet Movie Database — 5,9/10 (124 221 голос)^[3], Metacritic — 46/100 (31 відгук критиків) і 6,6/10 від глядачів (153 голоси). Загалом на цьому ресурсі від критиківфільм отримав змішані відгуки, а від глядачів — позитивні^[9].

Слід зазначити, що фільм не отримав високої оцінки критиків, на що є свої причини. Однією із них є значна відмінність стилю даної стрічки від попередніх фільмів "Форсаж" з Він Дізелем в головній ролі. Сюжет даного фільму має декілька значних відмінностей від звичного "Форсажу", окрім фінальної епізодичної сцени. По-друге, у сценаристів була спроба поєднати гостросюжетну лінію і екстремальний дрифт на дорогих авто з потужними моторами. У зв'язку з цим, за жанром фільм поєднує в собі елементи драми, бойовика та екшена.^[10]

Під час показу в Україні, що розпочався 7 липня 2006 року, протягом першого тижня фільм зібрав 235,515 $, що на той час дозволило йому зайняти 1 місце серед усіх прем'єр. Показ стрічки протривав 6 тижнів і завершився 13 серпня 2006 року. За цей час стрічка зібрала 567,963 $^[11].

Під час показу у США, що стартував 16 червня 2006 року, протягом першого тижня фільм був показаний у 3,027 кінотеатрах і зібрав 23,973,840 $, що на той час дозволило йому зайняти 3 місце серед усіх прем'єр. Показ фільму протривав 84 дні (12 тижнів) і завершився 7 вересня 2009 року. За цей час фільм зібрав у прокаті у США 62,514,415   доларів США^[4] (за іншими даними 62,615,510 $^[5]), а у решті світу 95,953,877 $^[4] (за іншими даними 95,178,695 $^[5]), тобто загалом 158,468,292 $^[4] (за іншими даними 157,794,205 $^[5]) при бюджеті 85 млн $^[5].

• The Fast and the Furious: Tokyo Drift на сайті IMDb (англ.)
• The Fast and the Furious: Tokyo Drift на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• The Fast and the Furious: Tokyo Drift на сайті Metacritic (англ.)
• The Fast and the Furious: Tokyo Drift на сайті Box Office Mojo (англ.)

Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.