French
DeutschПотієнко Анатолій Юрійович — Вікіпедія
| Потієнко Анатолій Юрійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 серпня 1983 с. Придеснянське | |
| Смерть | 7 січня 2015 (31 рік) с. Новогнатівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анато́лій Ю́́рійович Потієнко (нар. 13 серпня 1983, с. Придеснянське, Чернігівська область — пом. 7 січня 2015, с. Новогнатівка, Донецька область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився в сім'ї колгоспників, 1998 року закінчив Городищанську неповну середню школу (Коропський район). Того ж року розпочав трудову діяльність — у своєму селі, ТОВ «Дружба». 2001 році призваний до лав ЗСУ, Внутрішні війська. Демобілізувавшись, повернувся працювати до свого села. Від 2008 року проживав у селі Валки Прилуцького району. Працював у селянському господарстві місцевого фермера, в Густинському Свято-Троїцькому монастирі, на благоустрої села, згодом — в особистому селянському господарстві.
Мобілізований 31 березня 2014-го, солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, згодом — номер кулеметної обслуги 72-ї механізованої бригади. 23 серпня 2014 року направлений у зону бойових дій.
Загинув 7 січня 2015-го на блокпосту біля села Новогнатівка від кулі снайпера.
Без Анатолія лишилися дружина, донька 2011 р.н., мама і сестра.
Похований 12 січня 2015 року в селі Боршна, Прилуцький район.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- у селі Городище Коропського району в приміщенні колишньої школи, де навчався Анатолій Потієнко, встановлено меморіальну дошку його честі[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 7 січня[3][4].
- ↑ Указ Президента України від 1 березня 2016 року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 315
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 7 січня на YouTube
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |