Пратітья самутпада — Вікіпедія

З усіх речей, що виникають з причини,

Татхаґата (Будда) пояснив їхню причину;
І як вони приходять до свого кінця, про це він також розповідає,

Таке вчення Великого Відлюдника.
— Арахант Ассаджі [1]
У перекладі на:
Англійську:dependent arising
Палі:paticca-samuppāda
Санскрит:प्रतीत्यसमुत्पाद
pratītya-samutpāda
Китайську:緣起
Yuánqǐ
Японську:縁起
Engi
Портал Буддизм

Праті́тья самутпа́да — це принцип причинності, як речі виникають залежно від причини, і є одним з центральних вчень буддизму.[2] Вчення про залежне виникнення стосується як причинності як базового принципу, так і ланцюга взаємозалежного виникнення, що показує, як невігластво призводить до безперервного переродження.[3][4]

Причинність

[ред. | ред. код]

Взаємно залежне виникнення є логічним розвитком принципу причинності. У буддизмі це коротко описується наступним чином:

  1. Коли це є, то є і те.
  2. З виникнення цього виникає виникнення того.
  3. Коли цього немає, немає і того.
  4. З припинення цього приходить припинення того.

Ця причинність є основою всього існування. Всі зумовлені явища у всесвіті виникають з інших явищ, а тому є тимчасовими й порожніми, без сутнісного і незмінного «я». Нірвана — єдине безумовне явище, яке не підлягає причинно-наслідковим зв'язкам.

Інтерпретація

[ред. | ред. код]

Принцип залежного виникнення має кілька філософських наслідків.

  • Як онтологічний принцип (тобто як метафізична концепція про природу існування), він стверджує, що всі явища виникають з інших явищ, що існували раніше, і, своєю чергою, теперішні явища зумовлюють майбутні явища. Таким чином, все, що існує у світі, було породжене причинами та умовами.[5] Традиційно це також пов'язано з вченням про переродження, а також про те, що переродження відбувається без фіксованого «я» чи вічної душі, але як процес, зумовлений різними явищами та їхніми взаємозв'язками.[5]
  • Як феноменологічний або психологічний принцип, він стосується роботи розуму і того, як виникають страждання, потяги та ідея «Я». Він може стосуватися того, як різні психічні стани обумовлюють один одного в часі, або як різні психічні явища обумовлюють один одного в один момент часу.[6]
  • Як епістемологічний принцип (тобто як теорія про знання), вона стверджує, що не існує постійних і стабільних речей (хоча нірвану іноді можна розглядати як виняток).[6] Оскільки все має залежне походження, ніщо не є постійним (анікка) і ніщо не має повністю незалежного «я» або сутності (анатта).[7] Отже, всі явища і переживання позбавлені незалежної ідентичності.[8] У різних традиціях це тісно пов'язане з доктриною порожнечі (санскр. śūnyatā).[9]

Ланцюг взаємозалежного виникнення

[ред. | ред. код]
Бгавачакра, колесо буття.

У ланцюжку взаємозалежного виникнення Будда обговорює причину страждання. Ланцюжок показує, який стан передує стражданню. Зрештою, це призводить до висновку, що невігластво (незнання або помилкове знання) спричиняє страждання, і що якщо немає невігластва, то не може бути й страждання. Це і є метою буддійського шляху.

Дванадцятикратний ланцюжок

[ред. | ред. код]

У Трипітаці згадується кілька ланцюжків, що різняться за кількістю. Найвідомішим є 12-кратний ланцюг причин[6][10], який виглядає наступним чином:

Причина Пояснення
1. Невігластво Неправильне знання (Авідья)
2. Психічні утворення Сакгари[en]: хвилювання, наміри
3. Свідомість Віджняна
4. Ім'я і форма Розум і тіло, або п'ять скандг
5. Шість почуттів[fr] бачити, чути, відчувати (дотик), нюх, смак, інтелект
6. Контакт Зближення свідомості, органу чуття та об'єкта чуття
7. Сприйняття і відчуття Пізнання і оцінка відчуття: приємне, нейтральне або неприємне.
8. Бажання і прагнення
9. Прихильність і прив'язаність
10. «Становлення» набуття чи прийняття ідентичності
11. Народження
12. Старість і смерть

Цей ланцюжок причин іноді розглядають у «прямому», а іноді у «зворотному напрямку. У прямому напрямку ми починаємо з невігластва і розглядаємо, як воно призводить до (зрештою) старості й смерті. Зворотний напрямок починається зі старості та смерті й розглядає, що їх спричиняє. Цей напрямок повернення вперше використав Будда, пізніше він також використовував напрямок вперед.

Дев'ятикратний ланцюг

[ред. | ред. код]

У дев'ятикратному ланцюгу свідомість є першим (або останнім) кроком, і стверджується, що свідомість і нама-рупа мають один одного як передумови. Нове людське існування виникає, коли свідомість входить в утробу матері і з'єднується з присутнім там ембріоном[11]. Це відповідає пізнішим вченням, таким як Йогакара, в якому алія-віджняна є носієм кармічного насіння і є сполучною ланкою між двома існуваннями. Але це також сприяло появі ідеї татхаґатаґарби і Будди-природи, в якій свідомість постає як безумовне явище.[12]

Див. також

[ред. | ред. код]
Пратітья самутпада
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mv I.23.5: Upatissa-pasine. web.archive.org. 18 листопада 2005. Архів оригіналу за 18 листопада 2005. Процитовано 4 жовтня 2023.
  2. ↑ Dictionary | Buddhistdoor. www2.buddhistdoor.net. Процитовано 4 жовтня 2023.
  3. ↑ pratītya-samutpāda. Oxford Reference (англ.). doi:10.1093/oi/authority.20110803100342847. Процитовано 4 жовтня 2023.
  4. ↑ Пратітья-самутпада. Філософія і Релігієзнавство (ru-RU) . 22 листопада 2019. Процитовано 4 жовтня 2023.
  5. ↑ а б Williams, Paul (2002), Buddhist Thought, Taylor & Francis, Kindle Edition. p. 64
  6. ↑ а б в Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka. Pagina 89
  7. ↑ Harvey, Peter (5 липня 2001). Buddhism (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 242—244. ISBN 978-1-4411-4726-4.
  8. ↑ Billington, Ray (4 січня 2002). Understanding Eastern Philosophy (англ.). Routledge. с. 58—59. ISBN 978-1-134-79348-8.
  9. ↑ Laumakis, Stephen J. (21 лютого 2008). An Introduction to Buddhist Philosophy (англ.). Cambridge University Press. с. 113—115. ISBN 978-1-139-46966-1.
  10. ↑ Mahatanhasankhaya Sutta: The Greater Craving-Destruction Discourse. www.accesstoinsight.org. Процитовано 4 жовтня 2023.
  11. ↑ Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka. Pagina 89-92
  12. ↑ Kalupahana, David J. (1992), A history of Buddhist philosophy, Motilal Banarsidass Publishers, p. 124-125

Література

[ред. | ред. код]
  • Пратітья самутпада // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
  • Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka
  • Kalupahana, David J. (1992), A history of Buddhist philosophy. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пратітья_самутпада&oldid=41008021