Премія Гарольда Пендера — Вікіпедія

Премія Гарольда Пендера англ. Harold Pender Award
Країна	США
Тип	інженерна нагорода
Вручається:	видатному інженеру за значний внесок у спосіб життя суспільства
Вручає:	Пенсільванський університет
На честь:	Harold Penderd
Нагородження
Засновано:	1972
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Гарольда Пендера (24)
Черговість
Сайт	seas.upenn.edu/about-seas/lectures/pender.php

Пре́мія Га́рольда Пе́ндера (англ. Harold Pender Award) — найвища нагорода факультету інженерії та прикладної науки Пенсільванського університету, названа на честь засновника Електротехнічної школи Мура^[en] та її першого декана Гарольда Пендера^[en]. Вручається представникам інженерної професії, які досягли видатних результатів для користі суспільства. Заснована у 1972 році. Нагорода включає в собі гостьову лекцію, церемонію вручення і урочистий прийом. Серед нагороджених є п'ять нобелівських лауреатів.

Премію отримали^[1]:

• 2018: Ян ЛеКун — за новаторський внесок у розробку глибоких згорткових нейронних мереж.
• 2013: Барбара Лісков — за новаторський внесок у розробки мов програмування та систем програмного забезпечення.
• 2010: Роберт Елліот Кан і Вінтон Серф — за їхній новаторський і основоположний внесок у мережеву інформаційну технологію, а особливо за розробку та впровадження набору протоколів TCP/IP, який продовжує забезпечувати основу для зростаючого Інтернету.
• 2006: Мілдред Дресселгауз — за новаторський внесок і лідерство в галузі вуглецевих наноструктур і нанотехнологій, а також за сприяння можливостям для жінок у науці та інженерії.
• 2003: Денніс Рітчі і Кен Томпсон — за розробку операційної системи UNIX та мови програмування C.
• 2002: Джон Гопфілд — за його піонерські досягнення в галузі обчислювальної нейронауки та нейроінженерії.
• 2000: Джек Кілбі — за його внесок у винахід інтегральної схеми або мікрочіпа.
• 1999: Джон Генрі Голланд — як основоположник генетичних алгоритмів та інноваційних досліджень у науці про складність та адаптацію.
• 1995: Джордж Данціг — як розробник симплекс-алгоритму, що породило галузь лінійного програмування.
• 1993: Хіроші Іносе^[en] — як лідер у досягненнях в галузі цифрових комунікацій і за покращення нашого розуміння впливу потоку інформації на суспільство.
• 1991: Арно Аллан Пензіас — як відкривач фонового мікрохвильового випромінювання абсолютно чорного тіла Всесвіту..
• 1990: Дана Скотт — як новатор у застосуванні концепцій логіки та алгебри до розробки математичної семантики мов програмування.
• 1989: Лео Есакі — як новатор у дослідженнях явища тунелювання у напівпровідниках і розробці структур квантових ям.
• 1988: Джон Бардін — як співвинахідник транзистора та автор теорії надпровідності.
• 1987: Герберт Саймон –як учасник міждисциплінарної роботи між інформатикою, психологією, економікою та менеджментом, включаючи розвиток штучного інтелекту та когнітивної науки.
• 1986: Ронольд Кінг^[en] — за лідерство у розробці теорії електромагнітних антен.
• 1985: Амнон Ярів^[en] — як новатор у квантовій електроніці та інтегральній оптиці.
• 1984: Карвер Мід^[en] і Лінн Конвей^[en] — як розробники техніки САПР для технології НВІС та автори першого підручника по НВІС.
• 1983: Джон Бекус — як розробник мов програмування Speedcoding^[en] і FORTRAN.
• 1982: Моріс Вілкс — як розробник другого у світі великомасштабного електронного цифрового комп'ютера загального призначення та автор першого підручника для програмістів цифрових комп'ютерів.
• 1981: Річард Геммінг — як батько теорії алгебраїчного кодування.
• 1980: Роберт Нойс — як розробник інтегральної схеми.
• 1979: Едвін Герберт Ленд — як винахідник моментальної фотографії.
• 1978: Клод Шеннон — як творець кількісної філософії інформації.
• 1977: Ян Райхман^[en] — за електронні та комп'ютерні дослідження.
• 1976: Гайман Джордж Ріковер^[en] — як творець атомного флоту ВМС США.
• 1975: Чонсі Старр^[en] — як директор Інституту досліджень електроенергії^[en] (Electric Power Research Institute, EPRI).
• 1974: Пітер Капл Ґолдмарк^[en] — як винахідник довгограючої платівки 33-1/3 об/хв (серед іншого).
• 1973: Джон Моклі і Джон Преспер Екерт як творці комп'ютера ENIAC.
• 1972: Едвард Девід^[en] — як науковий радник Президента США.

• Сайт премії