Пренцлау — Вікіпедія

Місто
Пренцлау
Prenzlau

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 53°19′ пн. ш. 13°52′ сх. д.H G O

Країна Німеччина
Земля Бранденбург
Район Уккермарк
Внутрішній поділ
  • 24 підрайони
  • Голова Ганс-Петер Мозер
    (Ліві)
    Місто з 1234
    Площа 142,18 км²
    Висота центру 30  м
    Водойма Укра
    Населення 20 078  (2010)
    Міста-побратими Устер (29 жовтня 2000), Шведт, Похвістневоd, Варена, Барлінек, Свідвин, Емден (1990)
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Телефонний код 03984
    Поштовий індекс 17291
    Автомобільний код UM
    Офіційний код 12 0 73 452
    GeoNames 6550670
    OSM r1334102  ·R
    Офіційний сайт prenzlau.info  (нім.)
    Пренцлау. Карта розташування: Німеччина
    Пренцлау
    Пренцлау
    Пренцлау (Німеччина)
    Пренцлау. Карта розташування: Бранденбург
    Пренцлау
    Пренцлау
    Пренцлау (Бранденбург)
    Мапа

    Пре́нцлау, Пренцлав[1], Преміслав[2] (пол. Przęcław; нім. Prenzlau) — місто у Німеччині, районний центр землі Бранденбург. Входить до складу району Уккермарк.

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Площа — 142,18 км². Офіційний код — 12 0 73 452. Населення становить 20 078 осіб (на 31 грудня 2010).[3]

    Адміністративний поділ

    [ред. | ред. код]

    Місто Пренцлау складається з таких частин:

    1. Александерхоф (нім. Alexanderhof) — з житловими районами Бюндерсхоф (нім. Bündigershof) і Евальдсхоф (нім. Ewaldshof). Вперше згадується в документах 1840 р.; офіційно підтверджено в 1843 році.
    2. Бліндоу (нім. Blindow). Вперше згадується в 1269 році як (нім. Blingowe). Існують додаткові документальні згадки про Блінгоу за 1337 і 1375 роки. З 1786 року — це вже Бліндоу.
    3. Воллентін (нім. Wollenthin) — поселення.
    4. Гюстов (нім. Güstow) з житловим районом Мюльхоф (нім. Mühlhof).
    5. Дауер (нім. Dauer) — невелике село на північному сході Бранденбурга.
    6. Деделов (нім. Dedelow) з житловими районами Еллінген(нім. Ellingen) і Штайнфурт (нім. Steinfurth). Вперше згадується в документі як Dedelow у 1320 році.
    7. Зелюббе (нім. Seelübbe) з житловими районами Аугустенфельде, Драйерсхоф і Магнусхоф (нім. Augustenfelde, Dreyershof, Magnushof) вперше згадується в 1262 році в документі папи Урбана IV.
    8. Клінков (нім. Klinkow з мікрорайоном Базедов (нім. Basedow — невелике село на північному сході Бранденбурга.
    9. Шенвердер (нім. Schönwerder) — це другий за величиною районом у Пренцлау.
    10. Штегеманнсгоф (нім. Stegemannshof) — поселення.

    Незалежні громади Бліндоу, Гюстов, Дауер, Деделов, Клінков і Шенвердер стали частиною міста Пренцлау з 1 листопада 2001 року.

    Етимологія

    [ред. | ред. код]

    Місто утворене та заселене слов'янським племенем укрів, столиця укрів у VI–XII століттях як Пренцлав. Назване так від слів «Перунові слов'яни» (слава Перуна)[2]. Завойоване німцями. У середньовіччі назву міста писали в різних формах, вперше 1187 р. у формі прикметника «Prinzlaviensis», у наступні століття — «Premizlawe» (1237 р.), «Primizslaw» (1299 р.), «Prentslaw» (1316 р.), «Prempßlaw» (1426 р.), «Prentzlow» (1484 р.). Назва має слов'янську етимологію, від імені Пшемислав[4], у польській мові — пол. Przęsław[5], пол. Przecław[6], пол. Przemysław[7].

    Історія

    [ред. | ред. код]
    Церква Св. Марії

    На північному березі озера Укерзеє існувала до XII століття слов'янська оборонна фортеця з насипом, відома німцям під назвою "буряковий замок" нім. Röwenburg, Rübenburg[8]. Цей замок був поблизу водойми з млинами[8]. У XIII столітті на тому місці, було розбудовано укріплення вже німцями-іммігрантами, котрі протягом декількох десятиліть користувалися тим слов'янським замком[8]. Пізніше слов'янський замок втратив своє значення і був покинутий[8].

    Населення

    [ред. | ред. код]
    Рік Населення
    2005 21 039
    2010 20 173

    Відомі уродженці

    [ред. | ред. код]

    Міжнародні зв'язки

    [ред. | ред. код]

    Міста-побратими Пренцлау:

    Галерея

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. стр. 49, 54, 86, 134, Риттихъ А. Ф., «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе», Изданіе В. М. Истомина. Типографія Варшавскаго Учебнаго Округа. Литографія Варшавскаго Военнаго Округа. Хромолитографія А. А. Ильина въ С.-Петербургѣ. Ксилографія Пуца въ Варшавѣ, 1885 г. (рос.)
    2. а б Таранець В. Г. «Українці: етнос і мова» (Трилогія «Арії-Руги-Укри») [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.], Монографія, вид. ОРІДУ НАДУ, м. Одеса, 2013 р., С.71-73, 252–261
    3. Amt für Statistik Berlin-Brandenburg: Bevölkerung im Land Brandenburg am 31. Dezember 2010 nach amtsfreien Gemeinden, Ämtern und Gemeinden [Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.] (PDF; 31,71 KB), Stand 31. Dezember 2010.
    4. Dieter Berger, Geographische Namen in Deutschland, Dudenverlag, Mannheim 1993, s. 214 (нім.)
    5. Jan Maria Piskorski, Miasta Księstwa Szczecińskiego do połowy XIV wieku, Warszawa 1987, s. 27 (пол.)
    6. Józef Spors, Organizacja kasztelańska na Pomorzu Zachodnim w XII–XIII wieku, Słupsk 1991, s. 24 (пол.)
    7. ks. Stanisław Kozierowski: Atlas nazw geograficznych Słowiańszczyzny Zachodniej [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. T. Zeszyt IIA. Poznań: 1937 (пол.)
    8. а б в г Prenzlau (нім.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]