French
DeutschПригоди капітана Врунгеля (повість) — Вікіпедія
 | |
| Автор | Андрій Некрасов |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | рос. Приключения капитана Врунгеля |
| Країна |  СРСР |
| Мова | російська |
| Жанр | гумор |
| Видавництво | Дитвидав |
| Видано | 1936 |
| Видано українською | 1959 |
| Перекладач(і) | Федір Маківчук |
| Сторінок | 192 |
«Приго́ди капіта́на Вру́нгеля» (рос. Приключения капитана Врунгеля) — гумористична повість радянського письменника Андрія Некрасова. Книжка була вперше видана у журналі «Пионер» 1937 року, у скороченому виді, повноцінний книжковий наклад вийшов у 1939 році. У повісті пародіюються як популярні у 1930-тих роках розповіді про моряків, так і стереотипи про іноземців і окремі держави. Головний герой книги — капітан Врунгель, чиє ім'я стало прозивним — морський аналог барона Мюнхгаузена, який розповідав небилиці про свої пригоди у плаванні.
Андрій Некрасов доти, як стати письменником, змінив багато професій, сам був моряком і мандрівником, побував у багатьох куточках Землі. Він записував розповіді і байки, котрі розказували його товариші. Письменник Борис Житков у 1934 році порадив написати Некрасову книгу.
Прообразом Врунгеля був знайомий Некрасова — Андрій Васильович Вронський, любитель розказувати морські небилиці про самого себе. Його викривлене прізвище так підходило для головного героя, що первісно книжка і мала називатися «Пригоди капітана Вронського», однак, з побоювання образити друга, автор був вимушений шукати друге прізвище.
Прототипом одного з головних героїв повісті, старшого помічника Лому, був друг Вронського — капітан Іван Ман[1]. Прізвище його німецькою означає «чоловік» (Mann), а французькою — «l'homme» (звучить як українське «Лом»). У 1924 році Вронський і Ман, будучи студентами Морського технікуму, відремонтували стару яхту, мріючи здійснити на ній навколосвітню подорож, яка не сталася[2][3].
Прототипом матроса Фукса став товариш по службі Некрасова, який «вічно потрапляв в найкомічніші ситуації і служив постійною мішенню для жартів товаришів».[4]
До середини 1936 року повість була написана і прийнята журналом «Піонер», де друкувалася впродовж 1937 року, за винятком № 11, де повинна була з'явитися глава про Японію, яку не пропустила цензура. У книжковому накладі 1939 року ця глава була відновлена, а текст повісті значно розширений.
Після війни книга кілька раз редагувалась автором: у кінцевому варіанті вказує, що італійці встигли повісити Муссоліні, Норвегія пережила німецьку окупацію, а у Італії і Норвегії знаходяться американські війська; ескадра, що напала на «Біду» «на порозі Середземного моря», позначена як «пірати невідомої національності», тоді як в більш ранніх редакціях згадувалося про її приналежність до франкістської Іспанії (вказівка на це збереглася в імені командувача ескадрою — адмірал дон Канальйо).
Книга починається з прологу, в якому автор знайомить читачів з викладачем навігації морехідного училища Христофором Боніфатійович Врунгелем, який довгий час залишався для курсантів училища благовидним сухопутним «ботаніком» і лише завдяки випадку виявив своє справжнє обличчя бувалого мореплавця. Надалі оповідання ведеться від імені самого Врунгеля як усна розповідь про здійснену ним колись навколосвітню подорож на яхті «Біда» (рос. Беда; яка перед стартом називалася рос. «Побіда», тобто "Перемога").
Закінчується книга «Тлумачно-морським словником для нетямущих сухопутних читачів».
- Христофор Боніфатійович Врунгель — головний герой і оповідач, від імені якого ведеться розповідь. Повний, невисокий чоловік. Досвідчений моряк, солідний, розважливий, не позбавлений винахідливості. Викладає навігацію в мореплавному училищі.
- Лом — величезного зросту і сили молодий моряк. Простодушний, наївний, добрий виконувач, але всі накази розуміє буквально. Має тонкий нюх на спиртне. Чудовий кулінар.
- Фукс — професійний картярський шулер, найнятий Врунгелем в Кале (Франція) як матрос. Для Фукса служба на «Біді» — спосіб втекти від колишніх друзів («змінити клімат»). Невеликого зросту, носить щетинисту бороду і крислатий капелюх, знає чотири мови. Розумний і хитрий, вірний товариш, вміє знаходити вихід зі складних ситуацій. Не впускає нагоди що-небудь поцупити. Німецькою «Фукс» (Fuchs) означає «лис».
- Адмірал Хамура Кусакі — головний лиходій книги. Адмірал мілітаристської Японії, колишній член «Товариства захисту китів», в реальності займається їх винищенням. Постійно чинить підступи екіпажу «Біди». Має великий вплив, жорстокий і вельми підступний.
На основі дослідження[5]. Пропущені очевидні місця (Червоне море), а також міста, де «Біда» не робила зупинок (Суец). Прапори взяті на 1936 рік (у окремих редакціях згадується франкістська Іспанія). Якщо територія належить двом і більше державам — прапор опускається.
| Пункт | Цитата |
|---|---|
.svg){kind=small} Ленінград | У тексті не згадується, але в довоєнні часи був основним портом СРСР у Балтійському морі. |
| протока Ересунн (Зунд) | «Не встигли ми оглянутись, як пройшли Зунд, Каттегат, Скагерак…» |
| протока Каттегат | |
| протока Скагеррак | |
Береги  Норвегії | «І ось на п'яту добу, на світанку, туман розвіявся, й по правому борту в нас відкрилися береги Норвегії». |
| Доггер-банка | «Виявляється, майже поряд з нами норвезький парусник зазнав аварії: сів на мілину на Доггербанці, має пробоїну, ось-ось піде на дно». |
| Ставангер | «Прийшли назад у Норвегію, в місто Ставангер». |
.svg){kind=small} Гамбург | «Тут якраз прийшла й відповідь з наказом здати білок у Гамбург». |
 Роттердам | «Мене, як моряка, зрозуміло, зацікавило це останнє, і я вирішив завернути в Роттердам, познайомитися з оселедцьовим ділом». |
| протока Ла-Манш (Англійський канал) | «І якраз, знаєте, місце зручне: в той час ми вже ввійшли в Англійський канал, тут Франція під боком, порт Кале, а в Кале завжди повно безробітних моряків.». |
 Кале, приєднується Фукс | |
.svg){kind=small} о. Уайт | «Поблизу острова Уайт я звернув направо й пішов у Саутгемптон, в Англію». |
| Саутгемптон | |
| Портсмут | «Того ж дня я одержав дозвіл і ввів увесь табун у портсмутський адміралтейський док». |
| о. Уайт | «Ну, ми пішли не поспішаючи, а за годину на горизонті з'явився острів Уайт». |
| півострів Бретань | «Ось так, знаєте, благополучно, не поспішаючи, ми обігнули Бретань і вступили в Біскайську затоку». |
| Біскайська затока | |
| Гібралтарська протока | «Пройшов, як по дзеркалу, та й далі все було гаразд, доти, поки ми не ввійшли в Гібралтар». |
.svg){kind=small} Александрія | «Ну, пішли. Цього разу без пригод, рівно через два дні благополучно прибули в Александрію, стали на якір…» |
| Каїр | «Так, цілим караваном і прибули в Каїр.». |
| річка Ніл | «Синяк у нього вже пройшов, і ми вирушили вверх по Нілу». |
| Суецький канал | «Звідти наш шлях лежав у Червоне море, через Суецький канал». |
 Аден[6] | «А потім вже, в Адені, розкрили ящик, дивимось — самі шкаралупки лишилися.». |
.svg){kind=small} Сомалійський півострів | «Ну, а на другий день я обігнув мис Гвардафуй і пішов прямо на південь». |
| Антарктика, загублені «Біда» і Лом | «Пройшли помірні широти, наблизились до Полярного кола». |
 Гонолулу[7], знайшлася інформація про «Біду» | «А в іншому — тут просто рай земний: багата рослинність, ананаси, банани, пальми. А головне — пляж Уайкікі». |
.svg){kind=small} річка Амазонка | «Вам, юначе, не доводилось плавати по Амазонці? Ні. От і чудово, й не поривайтеся.». |
| місто Белен (Пара) | «Нарешті все-таки прибули в порт Пара». |
| Ріо-де-Жанейро, знайдені «Біда» і Лом | «Ми розташувалися по-панськи й поїхали у Ріо-де-Жанейро пасажирами.». |
 мис Горн | «…обігнули мис Горн, пройшли повз Нову Зеландію і благополучно прибули в Сідней, в Австралію». |
 Береги Нової Зеландії | |
.svg){kind=small} Сідней | |
| Австралійська пустеля | «А тут навкруги пустеля — орієнтирів нема». |
| Сідней | «А там, у Сіднеї, повернув бумеранги власнику, попрощався з партнером по гольфу, підняв прапора». |
| Береги Нової Гвінеї, загублено Лома | «Тільки минули береги Нової Гвінеї, нас наздогнав тайфун дивовижної сили…». |
 Береги Японії, «Біда» затоплена | «Даремно, Фукс, — відказую, — там усе-таки берег, різні красоти, священна гора Фудзіяма…» |
| Фудзіяма | |
.svg){kind=small} Канада, Лом знайдений | «І от, нарешті прибули ми в Канаду». |
.svg){kind=small} Форт-Юкон | «Й ось відкривається форт Юкон за поворотом». |
| Острів Святого Лаврентія | «До острова Лаврентія добре проїхали, а тут вийшла затримка». |
| Петропавловськ-Камчатський | «Запрягли ми своїх рисаків востаннє і помчали прямим курсом на Петропавловськ». |
Яким чином Врунгель і Фукс з Антарктики дісталися на дошках аж до Гонолулу (не менше 10 тис. км і безліч островів Океанії), в книзі не згадується.
Щиро кажучи, навколосвітню подорож могли зробити яхта і Лом (для цього їм потрібно було перетнути меридіани з 60 по 120° в. д., потім розвернутися і потрапити до Бразилії через Атлантичний океан). Врунгель і Фукс гарантовано не зробили (не перетнули Атлантичний океан). Виходячи з опису маршруту і діалогів, можна зробити висновок, що Врунгель знає англійську, німецьку, французьку, італійську, норвезьку, голландську і португальську мову.
- 1959 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклав Ф. Ю. Маківчук.
- 1984 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклав Ф. Ю. Маківчук.
- 2006 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклала С. Йовенко.
- Niekrasow Andriej.:Przygody kapitana Zalganowa.— Warszawa: TPPR «Wspolpraca», в виданні було задіяне видавництво «Радуга» з Москви, 1986.— 200 с., видання 5-те, змінене; тираж 100тис. екз., кольор. іл., тверда палітур., 25×21 см; ISBN 83-7018-026-4.[8]
- 1976—1979 — радянський мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» студії «Київнаукфільм». Використовуючи значущу частину комічних сцен з книги, мультсеріал має трохи інший центральний сюжет, заснований на викраденні Фуксом з музею статуї Венери і на переслідуванні «Біди» італійськими мафіозами. У сюжеті обігруються і пародіюються багато буржуазних реалій і радянських стереотипів 1960—70-х років. Автором текстів пісень до мультфільму був відомий дитячий письменник Юхим Чеповецький.
- Художній фільм «Нові пригоди капітана Врунгеля» (1978), за участі Михайла Пуговкіна у ролі Врунгеля, за сценарієм Олександра Хмелика. У цьому фільмі, який має самостійний сюжет, піонер Вася Лопотухін разом з Врунгелем відправляється дослідити Бермудский трикутник, однак серія епізодів перенесена з оригінальної повісті А. Некрасова.
- У 1985 році за мотивами однойменної повісті і мультфільму вироблена музична аудіоказка «Пригоди капітана Врунгеля» фірмою «Мелодія» на пластинках та аудіокасетах «Свема».
- У 1997 році вийшла книга Олега М'ятєлкова «Племінник капітана Врунгеля, або Незвичайні пригоди Капітана Бурунного».[9]
- ↑ Цибин В.. Пароход на Волге. — Саратов: Изд. і книготорговый дом «Пароход», 1996. — С. 328.
- ↑ Барони Врангель і Мюнхгаузен. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Л. И. Ман. Иван Александрович Ман (1903—1982) // Природа, № 12, 2003
- ↑ Некрасов А. Рождение и жизнь капитана Врунгеля // Книги—детям. М., 1967. — С. 67.
- ↑ Мирослава Баланда (03.01.2018). Один Диск для усіх файлів. По следам капитана Врунгеля (рос.). drive.google.com. Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ До 1937 — частина Британської Індії.
- ↑ До 1959 — залежна територія США, яка залишила британський прапор у крижі.
- ↑ Екземпляр книги
- ↑ СПб.: Корона-принт, 1997. — 320 с. — ISBN 5-7931-0004-0.
- Катя Сенне. Приключения капитана Врунгеля»: история свободного плавания // Детские чтения. — 2015. — Т. 8, № 2. — С. 141—159.
- Василий Авченко (22 червня 2017). Генеалогия капитана Врунгеля. К 80-летию знаменитого морского волка. «Горький» (ru-RU) . gorky.media. Процитовано 20 січня 2018.
- Сергей Борисов. Андрей Некрасов. Настоящий капитан «Беды» // Yacht Russia. — 2010. — Грудень.
- Некрасов А. Приключения капитана Врунгеля / Коммент. И. Бернштейна, Р. Лейбова, О. Лекманова. Иллюстрации К. Чёлушкина. — М.: «Издательский проект А и Б», 2018.