Приймаченко Андрій Васильович — Вікіпедія
Андрій Приймаченко Андрій Васильович Приймаченко | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 26 вересня 1990 с. Заболоть, Бердичівський район, Житомирська область |
Смерть | 12 жовтня 2023 (33 роки) м. Вугледар, Донецька область (загинув, виконуючи бойове завдання) |
Національність | українець |
Alma Mater | Академія внутрішніх військ МВС України (2011) |
Псевдо | «Архангел» |
Військова служба | |
Роки служби | 2007—2022 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Андрій Васильович Приймаченко — український військовослужбовець, полковник Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).
Народився 26 вересня 1990 року в селі Заболоть Бердичівського району Житомирської області. З дитинства мріяв стати військовим, активно займався спортом — боксом, рукопашним боєм [1].
2011 року закінчив Академію внутрішніх військ МВС України.
Під час російського вторгнення в Україну — полковник, командир 1-го окремого штурмового загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення Національної гвардії України.
В перші дні повномасштабного вторгнення Андрій Приймаченко зміг провести евакуацію особового складу та озброєння з місця дислокації, по якому згодом армія РФ завдала ракетного удару. У найкоротші строки Андрій Приймаченко зміг організувати охорону міжнародного аеропорту Жуляни із завданням не допустити висадку десанту армії РФ. Керував діями груп спеціального призначення у Київській області, на Ізюмському напрямку в Харківській області і в промисловій зоні міста Сєвєродонецьк, планував штурмові операції на Авдіївському напрямку. на Ізюмському напрямку Андрій Приймаченко у квітні 2022 року відзначився мужніми та героїчними діями в запеклих боях. В Авдіївці, поблизу населеного пункту Веселе на Донеччині та поблизу Вугледара воював у 2023 році. У жовтні група під керівництвом Андрія Приймаченка знищила два російські бронеавтомобілі разом з екіпажами.
Загинув 12 жовтня 2023 року під час артилерійського обстрілу з боку військ РФ[2].
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3].
- Полковник Андрій ПРИЙМАЧЕНКО. Щоб вміти воювати, потрібно постійно вчитись // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 209—213 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- ↑ Полковнику Нацгвардії Андрію Приймаченку з Житомирщини посмертно присвоїли звання Героя України
- ↑ В боях за Україну героїчно загинув бердичівлянин Андрій Приймаченко. rio-berdychiv.info. 16 жовтня 2023. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2024 року № 174/2024 «Про присвоєння А. Приймаченку звання Герой України»
![]() | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |