Примаков Каміль Юрійович — Вікіпедія

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

Примаков Каміль Юрійович
Народився	1 лютого 1985(1985-02-01) (39 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	політик, бізнесмен
Alma mater	НТУ ДП
Посада	Заступник губернатора Дніпропетровської області Депутат Дніпровської міськради 6—8 скликань Керівник фракції «Європейська солідарність»
Партія	Європейська Солідарність і «Фронт Змін»

Каміль Юрійович Примаков (нар. 1 лютого 1985, Дніпропетровськ) — український бізнесмен, політик, заступник губернатора Дніпропетровської області, депутат Дніпровської міськради 6, 7 і 8 скликань^[1], керівник депутатської фракції «Європейська солідарність»^[2][3]. Був головою комісій освіти, молоді та спорту і транспорту.

Народився 1 лютого 1985 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро, Україна). Закінчив Дніпропетровську загальносвітню школу № 71, навчався в Національному гірничому університеті та Дніпропетровскому університеті внутрішніх справ, працював віце-президентом Національного олімпійського комітету України в Дніпропетровській області^[4].

У віці 24 років став співзасновником ТОВ «Паливні ресурси» (компанію згодом було ліквідовано), співзасновник ТОВ «Євронафта», у колишньому — комерційний директор ТОВ «Восток Транс-ойл».^[5]

2010—2015 — депутат Дніпровської міської ради від партії «Фронт змін»^[6].

З квітня 2014 року віце-президент Дніпропетровського обласного відділення Національного олімпійського комітету України. У квітні 2016 року приєднався до Дніпропетровської обласної державної адміністрації як заступник голови, де працював до листопада 2017 року^[7].

2015 року став секретарем Дніпропетровської міськради за підтримки партії Укроп і Бориса Філатова, його кандидатуру лобіювали депутати Максим Курячий та Андрій Павелко. Зі слів Філатова, кандидатуру Примакова порекомендували народні депутати Максим Курячий та Андрій Павелко. Філатов заявив, що не знав, чому обрали саме Примакова^[8].

З 21 квітня 2016 — заступник губернатора Дніпропетровської області з гуманітарного напрямку, його безпосередній керівник — голова обласної держадміністрації Валентин Резніченко.^[9]

У період з 2017 по 2018 рік був членом адміністративного комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України. З жовтня 2017 року він також обіймав посаду доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ^[7]. З грудня 2017 року по 2019 рік виконував обов'язки помічника-консультанта депутата Верховної Ради України.^[5]

Працював помічником народного депутата VIII скликання Андрія Павелка (Блок Порошенка), був головою фракції «Фронт Змін»^[10], згодом — депутатом партії «Демократи».^[11]

З 2010 року був обраний депутатом Дніпровської міської ради VI скликання, де також виконував обов'язки голови фракції. З 2012 по 2015 рік очолював постійну комісію міської ради з питань освіти, культури, молоді та спорту^[12].

У 2015 році обраний депутатом Дніпровської міської ради VII скликання, займаючи посаду голови депутатської фракції. У період з 2015 по 2016 рік — радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а з 2015 по 2017 рік — як радник голови Дніпропетровської обласної ради. З 2016 року Примаков виконує обов'язки голови постійної комісії Дніпровської міської ради з питань транспорту та зв'язку.^[7]

З 2020 року і до нині продовжує свою роботу в Дніпровській міській раді VIII скликання як голова депутатської фракції. У 2020 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 14 квітня 2022 року призначений членом ради оборони міста Дніпра.^[5]

2015 року було відкрито кримінальне провадження за фактом змови службових осіб державних установ Дніпропетровської області з низькою компаній, в тому числі Примакова, з метою привласнення бюджетних коштів у 2012—2014 роках.^[13]. ТОВ «Паливні ресурси» Примакова фігурувала у кримінальній справі щодо фіктивних тендерних процедур та подальшої закупівлі паливно-мастильних матеріалів по завищеним цінам, а також привласненні бюджетних коштів^[14][15].

22 грудня 2015 року після невдалого голосування за кандидатуру Примакова на пост секретаря міськради він із групою колег виламав двері в серверну кімнату міськради, щоб перешкодити продовженню засідання депутатів^[12].

• Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» (2016);
• Орден «Гідність та честь» (2016);
• Відзнака «За службу державі» (2017);
• Відзнака «За державну службу» (2017);
• Нагрудний знак «За заслуги перед громадою» (2019);
• Нагорода «За мужність та відданість народу України» від Міністерства Оборони України (2022);
• Відзнака «Волонтерська доблесть» (2024).

Офіційно задекларований прибуток Примакова за 2015 — 1,14 млн грн. Примаков має у власності дві ділянки землі площею 1320 м², у членів його сім'ї — загалом 7 ділянок загальною площею 10,500 м²^[16].

Каміль володіє квартирою (60,9 м²), його сім'я має у власності дім (511 м²), квартири (55,3 м² і 54,1м²). Також членами сім'ї задекларовано три невідомих об'єкти площею 2,665 м². У декларації йдеться, що Примаков не має рахунків у банках.^[16]

Примаков задекларував такі автомобілі: Škoda Octavia 2007 року, Toyota Camry 2008 року, Audi Q7 2008 року, Toyota LC 2013 року, МАЗ 1988 року і МАЗ 1990 року.^[16]

• Сторінка на сайті Дніпровської міської ради [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]