Припруття — Вікіпедія
село Припруття | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Тер. громада | Боянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73060010040096281 |
Основні дані | |
Населення | 2206 осіб |
Поштовий індекс | 60325 |
Телефонний код | +380 3733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′21″ пн. ш. 26°10′0″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 26.16667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 142 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Припруття, вул. Буковинська, 2-а |
Карта | |
Мапа | |
Припру́ття — село в Україні, у Боянській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
На австрійських картах кінця XVIII століття, коли Буковина увійшла до складу Австрії, зустрічаються різні варіанти назви села.
На мапі фон Міґа 1773-1775 років село позначене як Bojan Lehestienij (буквально – Бояни-Легестєні або Бояни-Легестєни), а карті дистрикту Буковина 1773-1776 років як Lehetscheny – Легечени. Найбільш поширена історична назва села румунською мовою – Lehăcenii (Легечені), українською – Легучени.
Ім’я населеного пункту могло утворитися від особової назви "Легет" — "Лєгєт(ишь)", що зафіксована наприкінці XV століття в одній із грамот молдовського воєводи Штефана Великого.[1]
У період австрійського, а згодом і румунського правління поселення розвивалося у складі громади Бояни. З приходом радянської влади стало самостійним поселенням зі своєю сільрадою.
У 1946 році село Бояни-Легучини було перейменовано на Припруття. Як зазначається в указі президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 року, з метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Чернівецької області «село Бояни-Легучини іменувати село Припруття і Бояно-Легучинівську сільську Раду — Припрутянська». [2].
Також село Коту-Боян було перейменовано на Боянівку, а Коту-Боянську сільську Раду – на Боянівську. Тепер село Боянівка перебуває у підпорядкуванні Припрутської сільської ради.
У минулому Легучені, як і Бояни загалом, були значною мірою поліетнічним населеним пунктом, у якому безперечну перевагу мали румуни. Під час переписів населення в австрійський і румунський періоди дані по Легученах враховувалися в загальних показниках по Боянах.
Пропонована нижче статистична вибірка вміщена помилково. Вона стосується близького за назвою сусіднього села Lehăcenii Tăutului – Зеленого Гаю, у якому домінували українці. Споріднена назва стала причиною суперечливого трактування деяких історичних згадок і подій.
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 755 | 65,14 % |
румуни | 201 | 17,34 % |
поляки | 188 | 16,22 % |
євреї | 10 | 0,86 % |
німці | 4 | 0,35 % |
чехи, словаки | 1 | 0,09 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 851 | 73,43 % |
польська | 179 | 15,44 % |
румунська | 107 | 9,23 % |
німецька | 11 | 0,95 % |
їдиш | 8 | 0,69 % |
російська | 3 | 0,26 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
румунська | 96,6% |
українська | 2,13% |
російська | 1,22% |
- ↑ Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. : [у 2 т.] / [АН Української РСР, Ін-т суспіл. наук] ; редкол.: Л. Л. Гумецька (голова) [та ін.]. — Київ : Наук. думка, 1977-1978. — Т. 1. — С. 542.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Чернівецької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 24 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Припруття на сайті Верховної ради України (укр.)
- Адміністративно-територіальний устрій Чернівецької області (укр.)
- Погода в селі Припруття [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |