Приходько Максим Анатолійович — Вікіпедія

Приходько Максим Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження13 червня 1983(1983-06-13)
Петропавловськ-Камчатський, Камчатський край, РСФСР
Смерть9 березня 2022(2022-03-09) (38 років)
Лукашівка, Чернігівська область, Україна
Військова служба
Роки служби2016—2022
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Анато́лійович Прихо́дько (1983—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 червня 1983 року в місті Петропавловськ-Камчатський в родині військового; виростав із двома старшими братами .На початку 1990-х родина повернулась у село Некрасове на Глухівщині — де було коріння обох батьків.

Проживав у селі Некрасове, Шосткинського району. Працював у поліції, 2016 року підписав контракт із ЗСУ.

Загинув 9 березня 2022 року в селі Лукашівка Чернігівської області.

Без Максима лишились донька, дружина, мама; брат. Брат Григорій (16-й мотопіхотний батальйон) зник безвісти восени 2022 року в бою на Донеччині.

Похований 2 серпня 2022 року в селі Некрасове.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден За мужність III ступеня[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ президента України №13/2024.

Джерела

[ред. | ред. код]