French
DeutschПрончук Тарас Вікторович — Вікіпедія
| Прончук Тарас Вікторович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 6 серпня 1997 Хотин, Рівненська область | |
| Смерть | 16 лютого 2017 (19 років) Водяне, Донецька область (загинув від кулі снайпера) | |
| Громадянство | Україна | |
| Псевдо | Людоїд | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015—2017 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Військово-морські сили | |
| Рід військ |  Морська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Прощання з морпіхом Тарасом Прончуком у Рівному: як це було на YouTube // Телеканал РТБ, 20.02.2017 |
| | Рівненщина прощалася з Героєм — 19-річним Тарасом Прончуком на YouTube // TVRivne1, 20.02.2017 |
Тара́с Ві́кторович Прончу́к (6 серпня 1997, с. Хотин, Рівненська область, Україна — 16 лютого 2017, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, морській піхотинець, учасник російсько-української війни, псевдо «Людоїд».
Народився 1997 року в селі Хотин на Рівненщині. Був старшим з чотирьох синів. Навчався у Хотинській школі, а з 5 до 9 класу — у Городоцькій загальноосвітній школі. У шкільні роки виконував обов'язки паламаря-прислужника священика в Свято-Анно-Зачатіївській сільській церкві. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за фахом електрогазозварювальника.
Призваний до війська у листопаді 2015, служив на посаді кулеметника. В подальшому продовжив службу за контрактом.
Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802, м. Миколаїв.
Брав участь в антитерористичній операції на Сході України, в ОТУ «Маріуполь». Оскільки Тарасу не було ще 20 років, його хотіли відправити з сектора до Миколаєва, але він відмовився. Під час останньої ротації витягнув з поля бою чотирьох поранених до місця евакуації.
Загинув 16 лютого 2017 року о 09:50 від кульового поранення поблизу с. Водяне Волноваського району, внаслідок обстрілу взводного опорного пункту російськими терористами з боку окупованої Саханки.
18 лютого з 19-річним воїном-захисником прощались у Рівному[1]. Похований на кладовищі рідного села Хотин.
Залишилася мати і троє молодших братів.
- Орден «За мужність» III ступеня (10.04.2017, посмертно), за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2].
- Відзнака УПЦ КП — медаль «За жертовність і любов до України».
- Пам'ятна відзнака — медаль «За оборону Маріуполя».
- Відзнака ВГО «Країна» — медаль «За відвагу».
У травні 2017 на фасаді Городоцької ЗОШ I-III ступенів в селі Городок Рівненського району встановлено меморіальну дошку на честь загиблого випускника школи[3].
- ↑ На Рівненщині попрощалися з загиблим біля Маріуполя військовим Тарасом Прончуком // Радіо «Свобода», 19 лютого 2017
- ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про нагородження державними нагородами України»
- ↑ На Рівненщині відкрили меморіальну дошку герою АТО // «РадіоТрек», 7 травня 2017
- Прончук Тарас Вікторович («Людоїд») // Книга пам'яті загиблих
- Прончук Тарас Вікторович // «Революція гідності. Війна. Рівненщина». Сайт пам'яті загиблих.
- На Рівненщині втрата — в АТО загинув військовий матрос // Сайт Рівненської ОДА, 17 лютого 2017.
- В АТО загинув військовослужбовець з Рівненського району // Сайт Рівненської РДА, 17 лютого 2017.
- Ян Осока. 19 кроків до безсмертя // Блог на Цензор.нет, 18 лютого 2017.
- «Я більше таких людей не знаю». Рівне попрощалося із загиблим на Донбасі 19-річним морпіхом // ТСН, 19 лютого 2017.