Профілакторій — Вікіпедія
Профілакто́рій (лат. prophylactorium від грец. προφυλακτικός — «запобіжний», «попереджувальний»)[1] — лікувально-профілактичний заклад для санаторного лікування робітників і службовців без відриву від виробництва. До 1924 року профілакторії називали нічними санаторіями. Перший нічний санаторій для хворих на туберкульоз було відкрито 1921 року в Москві. У 1924 році було створено комплексний заклад, який дістав назву профілакторія. До складу цього закладу, крім нічного санаторію, входили амбулаторія, дієтична їдальня, фізіотерапевтичні кабінети.
Розрізняють:
- загальнотерапевтичні профілакторії (для хворих на серцево-судинні, шлунково-кишкові та інші захворювання),
- спеціалізовані профілакторії (для хворих на туберкульоз, венеричні хвороби, тощо).
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |