French
DeutschПублій Корнелій Лентул (претор 214 року до н. е.) — Вікіпедія
| Публій Корнелій Лентул | |
|---|---|
| Народився | 248 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | після 189 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Посада | претор |
| Рід | Корнелії |
| Батько | Публій Корнелій Лентул Кавдін |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Публій Корнелій Лентул Кавдін[1], Луцій Корнелій Лентул[1], Lucius Cornelius Lentulus Caudinusd[1] і Гней Корнелій Лентул[1] |
Публій Корнелій Лентул (лат. Publius Cornelius Lentulus, 248 до н. е. —після 189 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Публія Лентула Кавдіна, консула 236 року до н. е.
У 214 році до н. е. обіймав посаду претора. Того ж року призначений сенатом керувати Сицилією, де командував сухопутною армією. У 213–212 роках до н. е. повноваження Лентула були продовжені. У 212 р. він дозволив своїм легіонерам, засланим до Сицилії після розгрому під Каннами, звернутися до проконсула Марцелла з проханням щодо пом'якшення покарання.
У 201 році до н. е. в Сенаті виступав проти миру з Карфагеном і за продовження війни до його повного знищення супротивника. У 189 році до н. е. входив до складу посольства до сирійського царя Антіоха III Селевкида. Подальша доля невідома.
- Titus Livius. Ab urbe condita. XXIV 9, 4; 10, 5; 12, 7; 44, 4; XXV 3, 6; 5, 10; XXVI 1, 7—9