Північна Корея та зброя масового знищення — Вікіпедія

Північна Корея Північна Корея
Історія
Перше випробування 9 жовтня 2006 року
Перший термоядерний вибух 3 вересня 2017 року[1]
Останнє випробування 3 вересня 2017 року
Найпотужніший вибух 50 кілотонн тротилу (210 ТДж) за даними Корейської метеорологічної адміністрації
Всього випробувань 6 детонацій
Поточна кількість боєголовок (придатних та ні) 40 боєголовок (приблизно)[2][3]
Макс. відстань доставки 15 000 км Hwasong-17[4]
Участник ДНЯЗ Не є членом (вийшов у 2003 році)

Північна Корея має військову програму ядерної зброї[5], і станом на початок 2020 року, за оцінками, вона має арсенал із приблизно 30-40 одиниць ядерної зброї та достатнє виробництво розщеплюваного матеріалу для шести-семи ядерних одиниць на рік[6]. Північна Корея також накопичила значну кількість хімічної та біологічної зброї. У 2003 році Північна Корея вийшла з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)[7]. З 2006 року країна провела шість ядерних випробувань із підвищенням рівня кваліфікації, що спричинило запровадження санкцій[8].

Історія

[ред. | ред. код]

Північна Корея виявляла інтерес до розробки ядерної зброї з 1950-х років[9]. Ядерну програму можна відстежити приблизно з 1962 року, коли Північна Корея взяла на себе зобов'язання, що вона назвала «всезміцненням», що стало початком сучасної гіпермілітаризованої Північної Кореї[10]. У 1963 році Північна Корея звернулася до Радянського Союзу з проханням про допомогу в розробці ядерної зброї, але отримала відмову. Радянський Союз погодився допомогти Північній Кореї розробити програму мирної атомної енергії, включаючи підготовку вчених-ядерників. Пізніше Китай, після ядерних випробувань, так само відхилив прохання Північної Кореї про допомогу в розробці ядерної зброї[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. North Korea: Tremor was sixth nuclear test, says Japan. BBC News. 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  2. North Korea could have 40 nuclear weapons, Swedish think tank says.
  3. Sipri Yearbook 2020 : Armaments, Disarmament and International Security Summary (PDF). Sipri.org. Процитовано 1 березня 2022.
  4. North Korea's Longest Missile Test Yet. 28 листопада 2017. Процитовано 11 червня 2018.
  5. Military and Security Developments Involving the Democratic People's Republic of Korea: A Report to Congress Pursuant to the National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2012 (PDF) (Звіт). U.S. Department of Defense. 2012. с. 21—22. Архів (PDF) оригіналу за 25 лютого 2017.
  6. Nuclear Weapons: Who Has What at a Glance, Arms Control Association (updated August 2020)
  7. North Korea leaves nuclear pact. CNN.com. 10 січня 2003. Архів оригіналу за 6 лютого 2016.
  8. North Korea: Overview, Nuclear Threat Initiative (last updated May 2019).
  9. Jackson, Van (2018). On the Brink: Trump, Kim, and the Threat of Nuclear War (вид. 1). Cambridge University Press. с. 23. doi:10.1017/9781108562225.002. ISBN 9781108562225.
  10. Ramani S. These 5 things help make sense of North Korea’s nuclear tests and missile launch // The Washington Post / M. MurrayWashington: Fred Ryan, 2016. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
  11. Lee Jae-Bong. U.S. Deployment of Nuclear Weapons in 1950s South Korea & North Korea's Nuclear Development: Toward Denuclearization of the Korean Peninsula (English version). The Asia-Pacific Journal. Процитовано 4 квітня 2012. December 15, 2008 (Korean) February 17, 2009 (English)

Посилання

[ред. | ред. код]