Північноатлантична рада — Вікіпедія

Північноатлантична рада
АбревіатураNAC(англ.), CAN(фр.)
Типкомісія[d]
Засновано1949
Штаб-квартираБрюссель, Палац Шайо і Porte-Dauphined
Вебсайт: nato.int
CMNS: Північноатлантична рада у Вікісховищі

Північноатланти́чна ра́да (англ. North Atlantic Council, NAC) — основний орган прийняття політичних рішень Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який складається з постійних представників країн-членів. Вона була створена статтею 9 Північноатлантичного договору і є єдиним органом у НАТО, що виводить свої повноваження безпосередньо з договору.

Функції

[ред. | ред. код]

Північноатлантичний договір надає Північноатлантичній раді повноваження створювати допоміжні органи для виконання різних політичних функцій, у тому комітет оборони, з метою імплементації інших частин договору. Від 1952 року комітет перебуває в постійній сесії.[1] Північноатлантична рада може скликатися на рівні постійних представників або складатися з міністрів закордонних справ, оборони або прем'єр-міністрів країн-членів. Північноатлантична рада має такі самі повноваження незалежно від складу, в якому збирається. Рада збирається двічі на тиждень: щовівторка для неформального обговорення під час ланчу, а також щосереди на сесію ухвалення рішень. Зазвичай зібрання відбуваються між постійними представниками — найстаршими за рангом постійними членами кожної делегації, зазвичай старшими державними службовцями чи досвідченими послами. Список постійних членів можна знайти на сайті НАТО.[2]

Північноатлантична рада виконує важливі представницькі функції, ухвалює декларації та комюніке, в яких громадськості, а також країнам, що не є членами НАТО, пояснюється політика й рішення Альянсу.[3]

Північноатлантична рада також здійснює керування процесом військового планування. Зокрема, Північноатлантична рада затверджує політичний керівний документ Political Guidance для реалізації стратегічної концепції оборони й забезпечення безпеки членів організації Північноатлантичного договору[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ REORGANIZATION OF THE NORTH ATLANTIC TREATY ORGANIZATION.
  2. ↑ nato.int: "NATO Permanent Representatives".
  3. ↑ Північноатлантична рада [Архівовано 2021-07-21 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія. Реєстр гасел з напряму «Юридичні науки» / Укладачі: Бабка В. Л.,. Шумило М. М.; за ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. — К: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2017. — С. 109
  4. ↑ Слюсар В.І., Кулагін К.К. Особливості процесу оборонного планування НАТО. // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. - № 3(36). - С. 47 – 59. - [1].

Посилання

[ред. | ред. код]
Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північноатлантична_рада&oldid=41398573