French
DeutschПідканцлер литовський — Вікіпедія
Підканцлер литовський (до 1569 р. — підканцлер; пол. Podkanclerzy litewski) — посадова особа Великого князівства литовського і Речі Посполитої, заступник великого канцлера. З 1569 року входив до складу сенату Речі Посполитої, раніше — до складу Ради Великого князівства Литовського[1].
Посада була створена 1566 року, проте відомо, що ще 1446 року, за великого князя Свидригайла існувала посада підканцлера, яку займав Борис Глинський. Запровадження посади пов'язане зі збільшенням документообігу в державі, а також для того, щоб хтось з керівників канцелярії міг бути присутнім у столиці для затвердження державних документів, а хтось міг супроводжувати великого князя[1].
Повноваження підканцлера були подібними до повноважень великого канцлера, він був його заступником, але не підлеглим. Як і канцлер, підканцлер займався справами канцелярії, вирішував внутрішньодержавні та закордонні питання, керував роботою писарів і секретарів, а також, був хранителем малої державної печатки. За розпорядженням великого князя литовського підканцлер видавав державні документи зі своїм підписом і малою державною печаткою[1].
На посаду підканцера призначалися переважно представники вищої знаті, які могли поєднувати з нею й інші посади. Кандидат на зайняття посади мав бути добре освіченим і володіти практичними навичками діловодства. Підканцер був хранителем державних актів — Метрики Великого князівства Литовського, яка містила документи, що проходили через його канцелярію[1].
- Остафій Богданович Волович (1566–1579)
- Христофор Перун Радзивілл (1579—1584)
- Лев Сапіга (1585—1589)
- Ґабріель Война (1589–1615)
- Явстах Волович (1615–1618)
- Ієронім Волович (1618–1619)
- Альбрехт-Станіслав Радзивілл (1619–1623)
- Павел Стефан Сапіга (1623–1635)
- Стефан Пац (1635–1640)
- Марціян Тризна (1641–1643)
- Казимир Лев Сапіга (1645–1656)
- Кшиштоф Зиґмунт Пац (1656–1658)
- Александр Кшиштоф Нарушевич (1658–1668)
- Міхал Казимир Радзивілл (1668–1680)
- Домінік Миколай Радзивілл (1681–1690)
- Кароль Станіслав Радзивілл (1690–1699)
- Станіслав Антоній Щука (1699–1710)
- Казимир Чорторийський (1712–1724)
- Міхал Фридерик Чарторийський (1724–1752)
- Міхал Антоній Сапіга (1752–1760)
- Антоній Тадеуш Пшездзецький (1764–1772)
- Йоахим Хрептович (1773–1793)
- Казимир Константин Плятер (1793–1795)
- Груша А. Канцылярыя Вялікага княства Літоўскага 40-х гадоў XV — першай паловы XVI ст. — Мінск, 2006. — 215 с. (біл.)
- Груша А. Службовы склад і структура канцылярыі ВКЛ 40-х гадоў XV — першай паловы XVI ст. // Metriciana: Даследаванні і матэрыялы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. — 2001. — Т. 1. — С. 11-45. (біл.)
- Bardach J. O praktyce kancelarii litewskiej za Zygmunta I Starego // Studia z ustroju i prawa Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVII wieku. — Warszawa, 1970. (пол.)
- Korczak L. Litewska Rada wielkoksiążęca w XV wieku. — Kraków, 1998. (пол.)
- Rachuba A. Kancelarie pieczetarzy WKsL w latach 1569–1765 // Lietuvos Metrika. 1991–1996 metu tyrinejimai. — Vilnius, 1998. — S. 256–271. (пол.)
- ↑ а б в г Грыцкевіч А. Падканцлер // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 384. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.
- ↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 146-149.
