Піднебенной В'ячеслав Григорович — Вікіпедія

Ф
В'ячеслав Піднебенной
В'ячеслав Піднебенной
В'ячеслав Піднебенной
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Григорович
Піднебенной
Народження 3 травня 1988(1988-05-03) (36 років)
  Маріуполь, Донецька область, УРСР
Зріст 186 см
Вага 72 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Альянс»
Номер 9
Юнацькі клуби
2001—2003
2004—2005 		Україна «Іллічівець»
Україна «Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005—2008 Україна «Шахтар» (Донецьк) 0 (0)
2005 → Україна «Шахтар-2» 1 (0)
2005—2008 → Україна «Шахтар-3» 44 (8)
2008—2009 Україна «Сталь» (Алчевськ) 21 (2)
2009—2013 Україна «Олімпік» (Донецьк) 70 (10)
2012—2013 → Україна «Авангард» (Краматорськ) 42 (2)
2014 Україна «Полтава» 8 (0)
2014 Україна «Миколаїв» 16 (4)
2015 Україна «Суми» 11 (2)
2015 Молдова «Дачія» (Кишинів) 7 (2)
2016—2017 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 61 (3)
2018—2019 Україна «Інгулець» 33 (4)
2019 — т. ч. Україна «Альянс» 57 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 жовтня 2021.

В'ячеслав Григорович Піднебенной (нар. 3 травня 1990(19900503), Жданов[1], Донецька область, УРСР) — український футболіст, півзахисник «Альянса».

Життєпис

[ред. | ред. код]

В 9 років батько відвів В'ячеслава в футбольну школу «Новатор» міста Маріуполя. Першим тренером футболіста був Анатолій Олександрович Стрепетов, далі Піднебенной тренувався у М.С. Рури. У 15 років півзахисника помітив А.Ю. Скирчук, який курував групу 1988 р.н. в академії донецького «Шахтаря», і запросив до Донецька. Через півроку групу Піднебенного очолив Анатолій Раденко. Через рік футболіст дебютував у другій лізі в «Шахтарі-3», яким керував Євген Яровенко. Також в третій команді донеччан Піднебенной встиг попрацювати з І.В. Дибченко, Ігорем Леоновим. Далі грав у дублі, де старшим тренером був Микола Федоренко, а допомагав йому Валерій Рудаков. Потім дубль очолив Сергій Попов, а асистував йому Геннадій Орбу[1].

Після «поневірянь» по дублям «Шахтаря», Поднебенной грав в алчевської «Сталі» та донецькому «Олімпіку», з яким оформив вихід у першу лігу. Протягом певного періоду головний тренер «олімпійців» перестав розраховувати на В'ячеслава. Після чергової гри з ФК «Одеси» тренери запрпонували йому пограти за краматорський «Авангард»[2]. Відігравши півтора року за Краматорськ, футболіст, за власними словами, зрозумів, що в тій команді не зможе зростати як футболіст, тому вирішив змінити обстановку[3]. Вибираючи новий клуб, півзахисник вирішив зупинитися на «Полтаві». У команді Іллі Близнюка Поднебенной успішно пройшов всі етапи зимових зборів, приходив в команду як гравець, який дерегує грою. Але в першій же грі не потрапив до основного складу. «Полтава» тим часом показувала хорошу стабільну гру, через що міняти тактику і робити перестановки на полі для тренерського штабу було необгрунтовано, тому півзахисник виходив, в основному, на заміни[1].

Ставши вільним агентом, отримав запрошення від головного тренера ФК «Гірник-спорт» Ігоря Жабченко, знайомого з Поднебенним по спільній роботі у юнацькій збірній України, пройти перегляд у його команді. Пробувши в Комсомольську три дні і зігравши в контрольному матчі проти «Олександрії», футболісту повідомили, що в його послугах там не зацікавлені. Після цього надійшла пропозиція від Олега Федорчука перейти в «Миколаїв»[1].

У «Миколаєві» футболіст виконував на полі величезний обсяг роботи, багато забивав. Буквально з першого ж матчу проявив свої лідерські якості, і після травми Романа Луценка став капітаном команди. Був корисний не тільки в чорновій роботі а й у розпасовці — не раз демонстрував і свій потужний удар[4]. За результатами осінньої частини сезону був удостоєний звання «найкращий футболіст Миколаївської області»[5].

Фінансова ситуація в «Миколаєві» змусила Піднебенного покинути цей клуб. Залишок сезону він провів у «Сумах», а влітку перейшов в молдавську «Дачію» (Кишинів). У вищому дивізіоні сусідньої держави дебютував 9 серпня 2015 року в грі проти «Динамо-Авто», замінивши на 31-й хвилині Євгена Лозового[6]. За місяць до цього зіграв у кваліфікаційному раунді Ліги Європи проти чорногорської «Ренови»[7]. Уклавши з «Дачією» дворічний контракт, Піднебенной вже у вересні 2015 року залишився без роботи. За власними словами футболіста, його кар'єра в Кишиневі не склалася через «особисту неприязнь президента клубу Адлана Шишканова», а останньою краплею його терпіння стало те, що за серпень місяць він один з усієї команди не отримав заробітну плату[8].

6 січня 2016 було повідомлено про перехід В'ячеслава до клубу Першої ліги «Нафтовик-Укрнафта»[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Піднебенной: «Гра Миколаєва побудована на сильних якостях гравців» (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  2. ↑ «Авангард» поповнився Піднебенним (рос.). Костянтин Лелека, UA-Футбол. 20 липня 2012. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  3. ↑ В'ячеслав Піднебенной: «Знав, що в Миколаєві буде важко, але не думав, що настільки» (рос.). Володимир Коцур, 1football.info. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  4. ↑ Перша ліга. Підсумки півріччя. МФК Миколаїв (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 6 грудня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  5. ↑ Полузащитник МФК «Николаев» Вячеслав Поднебенный: «В "Миколаїв" перевіз сім'ю з Донбасу і поки не шкодую» (рос.). Вадим Сірий, «Миколаєвські новини». 5 січня 2015. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  6. ↑ Первая победа «волков» (Видео) (рос.). F.C. DACIA CHIŞINĂU. 10 серпня 2015. Архів оригіналу за 12-08-2015. Процитовано 06-02-2017.
  7. ↑ Екс-футболісти МФК "Миколаїв" Піднебенной і Загинайлов дебютували в Лізі Європи (рос.). Віталій Синявський, «Миколаєвські новини». 1 липня 2015. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  8. ↑ В'ячеслав Піднебенной: «У Молдові клуби фінансово стабільніші, ніж в Україні» (рос.). Олександр Риженко, UA-Футбол. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 6 лютого 2017.
  9. ↑ «Нафтовик-Укрнафта» підпише Поднебенного (рос.). MatchDay.ua. 6 січня 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 січня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Піднебенной_В%27ячеслав_Григорович&oldid=39377358