Пінськ (станція) — Вікіпедія

Пінськ Лунинець — Жабинка Берестейське відділення Білоруська залізниця станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування	Білорусь Берестейська область
Адреса	225710, Пінськ, вул. Залізнична, 19[1]
Координати	52°07′19.6″ пн. ш. 26°05′21.0″ сх. д. / 52.122111° пн. ш. 26.089167° сх. д. / 52.122111; 26.089167
Структура
Лінія(ї)	Лунинець — Жабинка
Платформ	2
Тип платформ	берегова, острівна
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	9 листопада 1882 (142 роки)
Перебудовано	25 квітня 2009
Інша інформація
Власник	Білоруська залізниця
Оператор	Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	133202
Код Експрес-3	2100180
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський	319 км
Брест-Центральний	170 км
Лунинець	58 км
Жабинка	144 км
Мапа

п о р Дільниця Лунинець — Жабинка

Легенда  Калинковичі   Сарни  580,2 Лунинець  Барановичі  589,7 Вулька-Лунинецька Р8 592,7 Хвоєцьке 596,4 Ловча 602,3 Лобча 609 Дубновичі 612,5 Парохонськ 617,5 Вилази 620,4 Озерна 623,1 Альонушка Р8 625,9 Ясельда р. Ясельда Р6 638,7 Пінськ 650,1 Молотковичі 656,4 Понятичі 663,3 Юхновичі 675,6 Янів-Поліський Р144 682,8 Снитово 686,6 Трудова 691,5 Огдемер 697 Липники 703,6 Дрогичин-Місто 710,4 Дрогичин 714,2 Орловичі 712 Пигановичі 724 Вулька-Антопільська 728,9 Антопіль 735,2 Городець 741,6 Липове 747 Камінь M01 M10 р. Мухавець Р2 759,4 Кобрин 767,3 Черевачиці 771,2 Батча 776,7 Бобри  Барановичі  782,3 25,8 Жабинка  Берестя-Центральний

Пі́нськ (біл. Пі́нск, рос. Пи́нск, пол. Pińsk, лит. Pinskas) — залізнична станція Берестейського відділення Білоруської залізниці на неелектрифікованій лінії Лунинець — Жабинка в місті Пінськ Берестейської області.

Друга половина XIX століття була ознаменована бурхливим розвитком залізничного будівництва. 1 липня 1882 року в Пінську в урочистій обстановці відбулася закладка вокзалу залізничної станції. На неї спеціально приїхав начальник переміщення військ на всіх залізничних станціях імперії генерал-лейтенант Генерального штабу Анненков. Він прийняв парад розквартированої в Пінську 4-ї роти 39-го резервного батальйону. Відправився молебень в присутності всіх представників військового і цивільного відомств.

3 квітня 1882 року, коли Олександр III схвалив пропозицію військового міністерства про будівництво залізниці Жабинка — Пінськ протяжністю 138 верст. Важливе значення для прийняття цього рішення мала і висловлена ще у 1873 році фраза Міністра шляхів сполучення. Наголошуючи на необхідності будівництва залізниці до Пінська, він вказав на недоскональность водних шляхів: «Прип'ять представляє досить значні перешкоди для судноплавства звивистістю свого фарватеру і безліччю мілин».

Вокзал Пінськ був побудований швидко, за одне літо. На будівництві залізниці Жабинка — Пінськ вперше були використані залізничні війська — сформовані на той час залізничні батальйони, зведені в бригаду. Швидкості будівництву сприяла рівнинна місцевість і майже повна відсутність штучних споруд.

9 листопада 1882 року на гілці відкрився рух для пасажирських та вантажних потягів. Через два роки, у 1884 році, відкрився залізничний рух на лінії Пінськ — Лунинець. Так Пінськ став великою станцією Поліських залізниць, які зє'днали його надійним і безперебійним рухом з різними регіонами Російської імперії. У Пінську розмістилися Головні майстерні Поліських залізниць. Порівняно за короткий термін вони стали не тільки найбільшими підприємствами міста, але з технічної оснащеності, обсягами виробництва і кількістю працівників не мали собі рівних в Білорусі і належали до числа найкращих майстерень Російської імперії.

У 1885 році Головні Пінські майстерні складалися з трьох кам'яних корпусів. Перший — загальною площею 225 саженів². Другий корпус — площею 646 саженів², в якому були розташовані токарні приміщення, кузня, ливарна і деревообробні приміщення. У третьому корусі розташовувалась вагонозбірочна площею 330 сажнів². Всі будівлі і двері Головних Пінських майстерень були обладнані електрикою. У ливарній, колісній та котельній всі верстати отримували рух від електромоторів за допомогою групової передачі, в котельній і колісній були влаштовані електричні мостові крани. Майстрових і робітників у 1885 році налічувалося 160 чоловік, в депо — 76 осіб.

У 1886 році Вільно-Рівненська і Пінська залізниці були перейменовані в Поліські залізниці, які будувалися зі стратегічних міркувань. Поліські залізниці дали потужний імпульс економічному розвитку краю.

Станом на 1908 рік в майстернях працювали 1202 чоловік, в депо — 730 чоловік. У 1909 році загальна площа будівель майстерень становила вже 4181 сажень². Крім того, на території майстерень знаходилася будівля хімічної лабораторії площею 66 сажнів² для дослідження матеріалів, що надходили на залізницю.

Успіхи пінських залізничних майстрів багато в чому пов'язані з ім'ям енергійного інженера і практика залізничної справи Міхіна Сергія Івановича, якого 17 червня 1893 року було призначено начальником Головних майстерень Поліських залізниць в місті Пінську. Наприкінці 1893 року з ініціативи Міністра шляхів сполучення він був відряджений до Америки для ознайомлення із залізничною практикою, яку він використовував в роботі Пінських залізничних майстерень.^[2][3]

У роки Першої світової війни будівля вокзалу була зруйнована, у 1937 році відновлена. Друга світова війна теж залишила свій слід в історії вокзалу. Будівля вокзалу була вщент зруйнована, що потребувала багато зусиль для його відновлення.

Сучасний вокзал залізничної станції Пінськ введений в експлуатацію у грудні 2008 року. Відкриття відбулося 25 квітня 2009 року в урочистій обстановці в присутності співробітників, керівників різних підприємств, громадян міста Пінська. На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка, яка присвячена залізничникам, які брали участь в революційних повстаннях проти царизму.

Квиткові каси вокзалу обладнані терміналами для можливості оплати проїзних документів банківською карткою. Над вікнами квиткових кас, чергового вокзалу є трафарети, що інформують пасажирів про призначення приміщень і часу їх роботи. У вестибюлі вокзалу встановлено довідковий термінал.

У будівлі вокзалу розташована зала очікування на 120 посадочних місць, кімнати відпочинку, обмінний пункт, лінійний пункт міліції, аптечний кіоск. Будівля обладнана новітньою системою відеоспостереження.

Для візуальної інформації пасажирів встановлені: одне електронне інформаційне табло у вестибюлі вокзалу, два табло на пероні і острівній платформі, чотири інформаційних стенди і два розклади руху потягів, а також покажчики розташування вокзальних приміщень. На території вокзалу є стоянка для велосипедів в кількості 14 штук^[4][5].

На вокзалі станції Пінськ створені всі умови для зручності пасажирів, в тому числі для пасажирів з порушенням опорно-рухового апарату та інвалідів-візочників. Входи до вокзалу, кімнат відпочинку, камер зберігання, туалетів обладнані пандусами.^[6]

Через станцію Пінськ щоденно прямують пасажирські поїзди міжрегіональних ліній та регіональних ліній економ-класу.

• Інформація про станцію Пінськ на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху потягів по станції Пінськ на сайті Білоруської залізниці
• Сайт Берестейського відділення Білоруської залізниці [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]