Піридостигмін — Вікіпедія

Піридостигмін
Систематизована назва за IUPAC
3-[(dimethylcarbamoyl)oxy]-1-methylpyridinium
Класифікація
ATC-код N07AA02
PubChem 4991
CAS 155-97-5
DrugBank DB00545
Хімічна структура
Формула C9H13N2O2 
Мол. маса 181,212 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 8-20% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1,5 год. (в/в), 3-3,5 год. (перор.)
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата КАЛІМІН 60 Н,
«Меркле ГмбХ», Німеччинана
UA/9462/01/01
24.01.2019—необмежений

Піридостигмін (лат. Pyridostigminum, англ. Pyridostigmine)— лікарський засіб,із групи парасимпатоміметиків непрямої дії.[1] За хімічним складом є четвертинним аміном[2] та належить до групи інгібіторів холінестерази.[3][4][5] Піридостигмін застосовується як перорально, так і внутрішньовенно.[3][4][5]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Піридостигмін — лікарський препарат, який за хімічною будовою є четвертинним аміном та належить до групи інгібіторів холінестерази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферментів холінестерази і псевдохолінестерази. Наслідком цього є накопичення нейромедіатора ацетилхоліну в синапсах, що спричинює подовження тривалості та більш виражену дію ацетилхоліну. Це призводить до покращення нервово-м'язової передачі, покращення перистальтики і тонусу гладеньких м'язів травної системи, посилення тонусу сечового міхура та бронхів, посилення секреції екзокринних залоз, а також спричинює брадикардію.[3][4] Піридостигмін застосовується при міастенії, міастенічному синдромі (синдром Ламберта ― Ітона), післяопераційній атонії кишечника та атонічних запорах, а також порушеннях сечопуску після гінекологічних операцій та пологів.[3][4] Препарат також застосовується як антидот при застосуванні бойових нервово-паралітичних газів, зокрема застосовувався військовими медиками США під час війни в Перській затоці, частина дослідників також стверджувала, що піридостигмін міг стати одним із етіологічних чинників так званого «синдрому Перської затоки» у військових, які брали участь у цій кампанії.[6] За даними американських дослідників, піридостигмін може застосовуватися для лікування ортостатичної гіпотензії[7][8], а також для лікування тахікардії, яка є наслідком синдрому Елерса — Данлоса.[9]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Піридостигмін при прийомі всередину погано всмоктується, біодоступність препарату при пероральному прийомі складає лише 8—20 %, у хворих міастенією вона може становити лише 4 %. Максимальна концентрація піридостигміну в крові досягається протягом 1,7—3,2 годин. Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується піридостигмін в печінці до неактивних метаболітів. Виводиться препарат з організму з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення піридостигміну при внутрішньовенному введенні становить 1,5 годин, при пероральному застосуванні становить 3—3,5 години.[3][4]

Покази до застосування

[ред. | ред. код]

Піридостигмін застосовується при міастенії, синдромі Ламберта ― Ітона, післяопераційній атонії кишечника та атонічних запорах, порушеннях сечопуску після гінекологічних операцій та пологів.[3][1]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні пиридостигміну спостерігаються наступні побічні ефекти[1][3][4]:

При передозуванні піридостигміну спостерігаються посилене слиновиділення, сльозотеча, почервоніння шкіри, гіпергідроз, швидка втомлюваність, міоз, порушення зору, запаморочення, нудота, блювання, мимовільне сечовипускання, нетримання калу, коліки та м'язовий параліч, бронхоспазм, брадикардія, у пізній стадії набряк легень, артеріальна гіпотензія аж до розвитку колапсу, рідше спостерігається рефлекторна тахікардія. Антидотом при отруєнні піридостигміном є атропін.

Протипоказання

[ред. | ред. код]

Піридостигмін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, механічній кишковій непрохідності, механічній непрохідності сечових шляхів, бронхіальній астмі, іриті, при годуванні грудьми.[3]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Піридостигмін випускається у вигляді таблеток по 0,06 і 0,18 г; розчину для перорального застосування із вмістом діючої речовини по 60 мг у 5 мл; ампул 0,5 % розчину по 2 мл.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в ПІРИДОСТИГМІНУ БРОМІД (PYRIDOSTIGMINI BROMIDUM) Діюча речовина
  2. Лекарственные средства в практике врача (рос.)
  3. а б в г д е ж и КАЛІМІН® 60 H (KALYMIN 60 N)
  4. а б в г д е [1] [Архівовано 2019-12-18 у Wayback Machine.](рос.)
  5. а б в Pyridostigmine Bromide (англ.)
  6. Golomb BA (Березень 2008). Acetylcholinesterase inhibitors and Gulf War illnesses. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 105 (11): 4295—300. Bibcode:2008PNAS..105.4295G. doi:10.1073/pnas.0711986105. JSTOR 25461411. PMC 2393741. PMID 18332428. Загальний оглядReuters (10 березня 2008). (англ.)
  7. Gales BJ, Gales MA (2007). Pyridostigmine in the treatment of orthostatic intolerance. Annals of Pharmacotherapy. 41 (2): 314—8. doi:10.1345/aph.1H458. PMID 17284509. (англ.)
  8. Наука. Американские врачи предложили новый метод лечения ортостатической гипотонии. (рос.)
  9. Gales BJ, Gales MA (Лютий 2007). Pyridostigmine in the treatment of orthostatic intolerance. The Annals of Pharmacotherapy. 41 (2): 314—8. doi:10.1345/aph.1H458. PMID 17284509. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]