Пітер Браун — Вікіпедія

Пітер Браун
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 липня 1935(1935-07-26)[1][2] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дублін, Ірландська Вільна держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, історик церкви, викладач університету, класицист Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materшкола Шрусберіd
Новий коледж Оксфорду Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьПізня Античність Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПринстонський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Лондонський університет
Королівський коледж Гелловейd
Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникArnaldo Momiglianod Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіArnaldo Momiglianod Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиKate Cooperd
Kim Bowesd
Jamie Kreinerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Британська академія
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія медієвістики[3]
Американське філософське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Пітер Роберт Ламонт Браун (англ. Peter Robert Lamont Brown; нар. 26 липня 1935, Дублін) — британський та американський антикознавець. Професор-емерит Принстона, член Британської академії (1971)[4], Американської академії мистецтв і наук (1979) й Американського філософського товариства (1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Випускник Оксфорда (Нью-коледж), де отримав ступінь магістра мистецтв. На його творчість мав значний вплив Арнальдо Момільяно.

З 1956 року є співробітником, а 1970 року — лектором Оксфорда (по 1975 рік). У 1975—1978 роках професор історії Royal Holloway Лондонського університету. У 1978—1986 роках — професор історії та класики Каліфорнійського університету в Берклі. З 1983 року запрошений професор, з 1986 року професор історії Принстона. Член Американської академії медієвістики (1988).

Тричі одружений, має дві дочки від першого шлюбу.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Почесний доктор.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Augustine of Hippo: A Biography (1967/2000) — ISBN 0-520-22757-3 — new edition, with new epilogue, ISBN 978-0-520-22757-6
  • «The Rise and Function of the Holy Man in Late Antiquity», The Journal of Roman Studies, 61 (1971): 80-101.
  • The World of Late Antiquity: AD 150—750 (1971/1989) — ISBN 0-393-95803-5
  • The Making of Late Antiquity (1978) — ISBN 0-674-54321-1
  • The Cult of the Saints: Its Rise and Function in Latin Christianity (1981) — ISBN 0-226-07622-9
  • Society & the Holy in Late Antiquity (1982) — ISBN 978-0-520-06800-1
  • «Late Antiquity» ([1985] 1987) in Paul Veyne, ed. A History of Private Life: 1. From Pagan Rome to Byzantiuт.
  • The Body and Society: Men, Women, and Sexual Renunciation in Early Christianity (1988) — ISBN 0-231-06101-3
  • Power and Persuasion: Towards a Christian Empire (1992)
  • Authority and the Sacred: Aspects of the Christianisation of the Roman world (1995) — ISBN 0-521-49904-6; «Aspects of the Christianisation of the Roman World», The Tanner Lectures On Human Values, November 1993
  • The Rise of Western Christendom (1996/2003) — ISBN 0-631-22138-7
  • Chapters 21 & 22 in The Cambridge Ancient History, Volume XIII, The Late Empire, AD 337—425 (1998) — ISBN 0-521-30200-5
  • Poverty and Leadership in the Later Roman Empire (2002)
  • Through the Eye of a Needle: Wealth, the Fall of Rome, and the Making of Christianity in the West, 350—550 AD (2012) — ISBN 0-691-15290-X
  • The Ransom of the Soul: Afterlife and Wealth in Early Western Christianity (2015)
  • Treasure in Heaven: The Holy Poor in Early Christianity (2016)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • International Who's Who of Authors and Writers 2004. P. 76
  • Encyclopedia of Historians and Historical Writing, том 1, с. 146