Пітер Одемвінгіе — Вікіпедія

Ф
Пітер Одемвінгіе
Пітер Одемвінгіе
Пітер Одемвінгіе
Особисті дані
Повне ім'я Пітер Осазе Одемвінгіе
Народження 15 липня 1981(1981-07-15)[1][2] (43 роки)
  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Нігерія
 Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Сток Сіті»
Номер 9
Юнацькі клуби
1994—1998
1998—1999 		Росія «КАМАЗ»
Росія ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2002 Нігерія «Бендел Іншуренс» 53 (19)
2002–2005 Бельгія «Лув'єрваз» 44 (9)
2005–2007 Франція «Лілль» 75 (23)
2007–2010 Росія «Локомотив» (Москва) 75 (21)
2010–2013 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 (30)
2013–2014 Англія «Кардіфф Сіті» 15 (1)
2014–2016 Англія «Сток Сіті» 27 (5)
2016 Англія «Бристоль Сіті» 7 (2)
2016–2017 Англія «Ротергем Юнайтед» 7 (0)
2017–2018 Індонезія «Мадура Юнайтед» 15 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1997–1998 Росія Росія (U-17) 7 (4)
1998–1999 Росія Росія (U-18) 5 (4)
1999–2000 Нігерія Нігерія (U-20) 3 (1)
2008 Нігерія Нігерія (U-23) 6 (1)
2002–2014 Нігерія Нігерія 63 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 червня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 червня 2014.

Пітер Одемвінгіе (англ. Peter Odemwingie, нар. 15 липня 1981, Ташкент) — нігерійський та російський футболіст, нападник клубу «Сток Сіті».

Виступав за нігерійський «Бендел Іншуренс», бульгійський «Лув'єрваз», у складі якого став володарем Кубка Бельгії та переможцем Кубка Інтертото, французький «Лілль», московський «Локомотив», якому допоміг стати володарем Кубка Росії та англійські «Вест-Бромвіч Альбіон», «Кардіфф Сіті» і «Сток Сіті», а також національну збірну Нігерії, у складі якої тричі був бронзовим призером Кубка африканських націй (2004, 2006, 2010) та срібним призером Олімпійських ігор (2008).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 15 липня 1981 року в радянському місті Ташкент (нині — Узбекистан) в родині нігерійця Пітера і росіянки Раїси, які були студентами медиками[3]. Через рік після народження Пітера сім'я переїхала в Башкирію, але незабаром повернулася в Ташкент, а 1993 року Осазе разом з мамою та старшою сестрою Алсу переїхав до Набережних Човнів, де до 15 років займався в ДЮСШ «КАМАЗ» під керівництвом Віктора Борисова. Саме в Татарстані відбулося його становлення як футболіста. Після цього займався у футбольній школі московського ЦСКА. Втім, за армійську команду Одемвінгіе не зіграв жодного матчу навіть у дублі — тренери визнали його безперспективним. Але 1998 року батько відправив сина до Нігерії, де він почав виступати за клуб «Бендел Іншуранс», в якому провів три сезони, забивши 19 голів у 53 матчах чемпіонату.

Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Локомотив». 26 жовтня 2008 року

2002 року він перейшов в бельгійський «Лув'єрваз», з яким виграв Кубок Бельгії 2002/03[4].

«Лілль»

[ред. | ред. код]

2005 року Одемвінгіе перебрався у французький «Лілль». Саме в цій команді Пітер повністю розкрився як гравець. Найкращим для нападника став сезон 2005/06, коли він став другим бомбардиром чемпіонату Франції (14 голів), зайняв з командою третє місце в чемпіонаті та вийшов зі своїм клубом до Ліги чемпіонів.

У липні 2007 року в пресі ходили чутки про його майбутній перехід в московський «Спартак», однак угода не відбулася. За словами власника «Спартака» Леоніда Федуна причиною цьому стала велика трансферна вартість (12 млн доларів) та зарплата (3 млн доларів в рік) футболіста[5].

«Локомотив»

[ред. | ред. код]

19 липня Одемвінгіе підписав контракт з московським «Локомотивом», який заплатив за футболіста 14 млн доларів і підписав контракт на чотири роки[6][7]. 19 липня був офіційно представлений як гравець залізничників та отримав майку з 9-м номером, а 22 липня дебютував у складі підопічних Анатолія Бишовця в матчі проти ЦСКА. Найвдалішим сезоном в «Локомотиві» для Пітера став сезон 2008 року. Того року він став найкращим бомбардиром команди з 10 голами. Надалі його гра лише гіршала: наступного року він забив 7 голів, а в сезоні 2010 року і зовсім не зміг відзначитися жодного разу.

«Вест Бромвіч Альбіон»

[ред. | ред. код]
Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Вест-Бромвіч Альбіон». 15 вересня 2012 року

20 серпня 2010 року Одемвінгіе підписав трирічний контракт з англійським «Вест-Бромвіч Альбіоном»[8]. Сума трансферу склала 2,5 млн євро[9]. У новому клубі він отримав футболку з номером 24. У першому ж матчі за англійський клуб Одемвінгіе забив гол на 81-й хвилині та приніс «Вест Бромвічу» перемогу над «Сандерлендом»[10]. Відразу після цього уболівальниками «Локомотива» був вивішений расистський банер «Спасибі, Вест Бромвіч!»[11], а Пітер заявив що на нього в Росії весь час чинився тиск[12]. Зі свого боку, у вересні 2010 року, вболівальники «Вест Бромвіча» вивісили у відповідь плакат «Спасибі, Локомотив!»[13].

За підсумками вересня, Одемвінгіе був визнаний найкращим гравцем місяця Прем'єр-ліги, де забив 2 голи і зробив гольову передачу в трьох матчах[14]. Голи Пітера принесли його клубу перемогу над «Арсеналом» (3:2 в гостях, 25 вересня 2010 р.)[15], а також нічию (2:2) в матчі з «Вест Гем Юнайтед», 10 листопада 2010 року. Всього за сезон Пітер забив 16 голів у Прем'єр-лізі, встановивши клубний рекорд[16].

18 серпня 2011 року з'явилася інформація про те, що Пітер продовжив контракт з «Вест Бромвічем» до червня 2014 року[17]

12 лютого 2012 року в матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» Одемвінгіе оформив свій перший хет-трик в Прем'єр-лізі[18]. Загалом протягом трьох сезонів у складі «Вест-Бромвіч Альбіона» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,34 голу за гру першості.

«Кардіфф Сіті»

[ред. | ред. код]
Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Кардіфф Сіті». 22 вересня 2013 року

2 вересня 2013 року Одемвінгіе перейшов в «Кардіфф Сіті» за 2,25 млн фунтів, підписавши контракт на два роки[19]. Протягом першої половини сезону Одемвінгіе регулярно виходив в основному складі, але з приходом на тренерський місток у січні 2014 року Уле Гуннара Сульшера, впав у немилість і перестав залучатись до матчів валлійської команди[20].

«Сток Сіті»

[ред. | ред. код]

28 січня 2014 року був відданий в «Сток Сіті». Замість нього на позицію форварда зі «Стока» в «Кардіфф» вирушив тринідадець Кенвайн Джонс[21]. З Пітером команда з міста Сток-он-Трент підписала контракт на півтора року[22]. До кінця сезону встиг відіграти за «Сток Сіті» 15 матчів в національному чемпіонаті, в яких забив 5 голів.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Росії. За два роки взяв участь у 12 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 8 забитими голами.

Після того як 1999 року Одемвінгіе перебрався в Нігерію, він став залучатись до складу молодіжної збірної Нігерії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

5 травня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії в товариському матчі проти збірної Кенії[23].

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 2004 року у Тунісі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пітер забив 4 голи в 6 іграх, Кубка африканських націй 2006 року в Єгипті, на якому команда здобула бронзові нагороди, та Кубка африканських націй 2008 року у Гані. На КАН-2008 він зіграв у всіх матчах збірної (тричі в основі та вихід на заміну в програному матчі з Кот-д'Івуаром замість Джона Утаки), не забив жодного м'яча[24].

Влітку 2008 року у складі олімпійської збірної брав участь у Олімпійських іграх в Афінах, де зіграв у всіх 6 матчах збірної Нігерії, забив 1 гол[25] і допоміг нігерійцям стати срібними призерами Олімпійських ігор, програвши лише в фіналі зірковій команді Аргентини з Ліонелем Мессі та Анхелем ді Марією.

На початку 2010 року був включений до заявки на Кубок африканських націй в Анголі[26], на якому команда знову здобула бронзові нагороди, а Пітер вийшов на заміну в матчі зі збірною Беніну, а в матчі з Мозамбіком відзначився дублем, принісши команді перемогу та вихід у плей-оф[27]. Влітку того ж року потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу 2010 року у ПАР[28], на якому зіграв у двох матчах, але так і не зміг допомогти команді вийти з групи.

В лютому 2012 року у Пітера погіршали стосунки з головним тренером нігерійців Стівеном Кеші після того, як Одемвінгіе був замінений у товариському матчі проти збірної Руанди[29]. Після цього футболіст рідко викликався до складу збірної, а в кінці того ж року Кеші не включив 31-річного футболіста в список з 32 гравців, які мали б поїхати на Кубок африканських націй 2013 року в ПАР. Після цього Одемвінгіе заявив про завершення кар'єри у збірній, заявивши: «Стало ясно, що мої дні у збірній закінчилися. Я очікував, що не потраплю до команду, оскільки до цього були передумови. Я провів у збірній 10 прекрасних років з 2002 по 2012 рік. І я не хочу грати з тренером, яка не бажає мене бачити. Якби він мене викликав, я б грав. Але тепер уболівальникам ясно, що рішення більше не виступати за збірну була не моїм»[30]. На той момент у Пітера за збірну було зіграно 54 матчі і забито 9 голів.

Попри це, влітку 2014 року Одемвінгіе потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу у Бразилії і повернувся до збірної[31], прокоментувавши це так: «Багато людей хотіли бачити мене в збірній, деякі писали, що дуже нудьгували, не бачачи мене в зеленій футболці, оскільки я зробив багато хорошого для збірної, зіграв багато офіційних матчів, вигравав титул Гравця Року в Нігерії. В останні кілька років моїм єдиним жалем було те, що я, ставши грати краще, ймовірно, міг надати допомогу збірній, забити більше голів, але я пропустив цей період. Я пропустив півтора року, пропустив перемогу в Кубку Націй, на жаль. Шкода, оскільки я був частиною тієї команди, граючи на чотирьох африканських турнірах, але отримав лише три бронзових медалі. Але я не буду озиратися назад — у мене є ще один шанс і ще будуть можливості виграти титул»[32].

Наразі провів у формі головної команди країни 57 матчів, забивши 9 голів.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2000 Нігерія «Бендел Іншуренс» ПЛ 18 3 — — — — — — — — — 18 3
2001 ПЛ 17 7 — — — — — — — — — 17 7
2002 ПЛ 18 9 — — — — — — — — — 18 9
Усього за «Бендел Іншуренс» 53 19 53 19
2002-03 Бельгія «Лув'єрваз» ЛЖ 14 2 КБ 0 0 — — — — — — 14 2
2003-04 ЛЖ 27 5 КБ 0 0 2 1 — — — 27 5
2004-05 ЛЖ 3 2 КБ 0 0 — — — — — — 3 2
Усього за «Лув'єрваз» 44 9 0 0 2 1 44 9
2004-05 Франція «Лілль» Л1 20 4 КФ+КЛ 0+0 0+0 КУЄФА 4 0 — — — 24 4
2005-06 Л1 26 14 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ+КУЄФА 5+3 0+1 — — — 34 15
2006-07 Л1 29 5 КФ+КЛ 2+0 0+0 ЛЧ 9 2 38 7
Усього за «Лілль» 75 23 2 0 21 3 96 26
2007 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 14 4 КР 0 0 — — — — — — 14 4
2008 ПЛ 26 10 КР 0 0 КУЄФА 5 2 — — — 31 12
2009 ПЛ 25 7 КР 0 0 — — — — — — 25 7
2010 ПЛ 10 0 КР 0 0 — — — — — — 10 0
Усього за «Локомотив» (Москва) 75 21 0 0 5 2 80 23
2010-11 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» ПЛ 32 15 КА+КЛ 0+0 0+0 — — — — — — 32 15
2011-12 ПЛ 30 10 КА+КЛ 1+1 1+0 — — — — — — 32 11
2012-13 ПЛ 25 5 КА+КЛ 1+0 0+0 — — — — — — 26 5
Усього за «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 30 3 1 90 31
2013-14 Англія «Кардіфф Сіті» ПЛ 15 1 КА+КЛ 0+1 0+1 — — — — — — 16 2
2013-14 Англія «Сток Сіті» ПЛ 15 5 КА+КЛ 0+0 0+0 — — — — — — 15 5
Усього за кар'єру 364 108 5 2 28 6 397 116

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Лув'єрваз»: 2003
«Лув'єрваз»: 2004

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Moxley, Neil. Peter Odemwingie exclusive: Every time you get the ball in Russia you can hear the racism. Daily Mail. London. Процитовано 26 січня 2014.
  4. ↑ Peter Odemwingie's big adventure. Express & Star. Процитовано 28 січня 2014.
  5. ↑ Леонид Федун: «Тридцать миллионов за Одемвингие много, мы подписали другого нападающего»
  6. ↑ La fiche de Peter Odemwingie (French) . Ligue de Football Professionnel. Процитовано 19 травня 2011.
  7. ↑ Lokomotiv Moscow sign Odemwingie. BBC Sport. 19 July 2007. Процитовано 25 May 2011.
  8. ↑ Одемвингие официально перешёл из «Локомотива» в «Вест Бромвич». Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  9. ↑ «Локомотив» получит за Одемвингие € 2,5 млн. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  10. ↑ Аршавин помог победить «Арсеналу», Одемвингие — «Вест Бромвичу». Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  11. ↑ Osaze Odemwingie hits back at 'racist' Russian fans. BBC Sport. 27 серпня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.
  12. ↑ Одемвингие: в России я был жертвой. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  13. ↑ West Brom to counter Russian racism toward striker. BBC Sport. 10 вересня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.
  14. ↑ Одемвингие признан лучшим игроком Премьер-лиги в сентябре. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  15. ↑ Burnton, Simon (25 вересня 2010). Jerome Thomas's goal decisive as West Brom hold on to shock Arsenal. The Guardian. London. Процитовано 26 вересня 2010.
  16. ↑ Топ-5 нападающих АПЛ. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 8 червня 2014.
  17. ↑ Одемвингие продлил контракт с «Вест Бромвичем». Чемпионат.com. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 серпня 2011.
  18. ↑ Nakrani, Sachin (12 February 2012). Wolverhampton Wanderers 1–5 West Bromwich Albion. The Guardian. London.
  19. ↑ West Brom striker Peter Odemwingie signs for Cardiff City. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  20. ↑ Peter Odemwingie set for Stoke with Kenwyne Jones joining Cardiff. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  21. ↑ Stoke City: Peter Odemwingie-Kenwyne Jones switch confirmed. Stoke Sentinel. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  22. ↑ Peter Odemwingie joins Stoke as Kenwyne Jones signs for Cardiff. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  23. ↑ Games played by Peter Odemwingie in 2001/2002. Soccerbase. Процитовано 25 травня 2011.
  24. ↑ Mungazi, Farayi (7 лютого 2006). Ivory Coast 1–0 Nigeria. BBC Sport.
  25. ↑ Олимпиада 2008 — Питер Осазе Одемвингие — Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 8 червня 2014.
  26. ↑ African Cup of Nations Team Profile: Nigeria. Goal.com. 4 січня 2010.
  27. ↑ Africa Cup of Nations as it happened. BBC Sport. 28 January 2010. Процитовано 25 May 2011.
  28. ↑ Nigeria. ESPNFC. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
  29. ↑ Self, Janine (24 грудня 2012). Baggies bonus as Odemwingie blasts Nigeria chiefs on Twitter (so, he'll definitely miss the African Cup of Nations now...). London: MailOnline.
  30. ↑ Футболист Питер Одемвингие завершил выступление за сборную Нигерии
  31. ↑ Nigeria World Cup squad: Peter Odemwingie returns from exile. The Guardian. 12 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  32. ↑ Питер Одемвингие. Возвращение блудного сына

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Одемвінгіе
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Одемвінгіе&oldid=43320593