Рада народних комісарів РСФРР — Вікіпедія

Рада народних комісарів РСФРР (рос. Совет народных комиссаров РСФСР, Совнарком РСФСР, СНК РСФСР; Раднарком, Рада народних комісарів РСФРР) — уряд Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки після жовтневого перевороту 1917 року і РСФРР від 1918 до 1946 року. Складався з народних комісарів, аналогів міністрів, що керували народними комісаріатами (наркоматами), аналогами міністерств. Від 1922 року, після створення СРСР, був створений на союзному рівні.

1917.12 — 1918.1

[ред. | ред. код]
Перший склад РНК
Наркомат Комісар
Голова Володимир Ленін
внутрішніх справ Олексій Риков
землеробства Володимир Мілютін
праці Олександр Шляпніков
військових і морських справ Володимир Антонов-Овсієнко
Микола Криленко
Павло Дибенко
торгівлі й промисловості Віктор Ногін
освіти Анатолій Луначарський
освіти Іван Скворцов-Степанов
закордонних справ Лев Троцький
юстиції Георгій Оппоков
справ продовольства Іван Теодорович
пошт і телеграфів Микола Глебов-Авілов
національностей Йосип Сталін
залізниць -

Історичний перший склад Раднаркому сформувався в умовах жорсткої боротьби за владу. У зв'язку із демаршем виконкому залізничної профспілки Викжель, що не визнав Жовтневої революції, і вимагав формування «однорідного соціалістичного уряду» із представників усіх соціалістичних партій, посада наркома залізниць залишилася незаміщеною. Надалі, у січні 1918 року, більшовикам вдалося внести розкол в залізничну профспілку, сформувавши паралельний Викжелю виконком Викжедор, що складався в основному з більшовиків та лівих есерів. До березня 1918 опір Викжеля був остаточно зломлений, а основні повноваження як Викжеля, так і Викжедора, передані Наркомату шляхів сполучення.

Наркомат у військових і військово-морських справах був сформований, як колегія, у складі Антонова-Овсієнка, Криленка та Дибенка. На квітень 1918 року цей комітет фактично припинив своє існування.

За спогадами першого наркома просвіти А. Луначарского, перший склад Раднаркому був багато в чому випадковий, а обговорення списку супроводжувалося коментарями Леніна: «якщо виявляться непридатними — зуміємо замінити». Як писав перший нарком юстиції, більшовик Г. Ломов-Оппоков, його знання з юстиції включали у себе головним чином детальне знання про царські в'язниці із особливостями режиму: «ми знали — де б'ють, як б'ють, де і як саджають в карцер, але ми не вміли управляти державою».

Голови Ради народних комісарів РРФСР

[ред. | ред. код]

1-і заступники голови Ради народних комісарів РРФСР

[ред. | ред. код]

Заступники голови Ради народних комісарів РРФСР

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела інформації

[ред. | ред. код]
  • (укр.) Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) — Київ-Львів, 1996.
  • (рос.) Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]. — Харьков: Фолио, 2006.