Радіоастрофізична обсерваторія Домініон — Вікіпедія
Країна | Канада |
---|---|
Розташування | Британська Колумбія |
Організація | Herzberg Institute of Astrophysicsd |
Висота | 545,671 м |
Відкрито | 1960 |
Сайт: | nrc.canada.ca/en/research-development/nrc-facilities/dominion-radio-astrophysical-observatory-research-facility |
Радіоастрофізична обсерваторія Домініон у Вікісховищі |
Радіоастрофізична обсерваторія Домініон — дослідницька установа, заснована в 1960 році в Калідені[en], Британська Колумбія, Канада[1]. На території обсерваторії розташовані чотири радіотелескопи: інтерферометричний радіотелескоп, 26-метрова параболічна антена, монітор сонячного потоку та радіоінтерферометр CHIME[en], а також допоміжні інженерні лабораторії. Обсерваторія управляється Герцберзьким астрономічним і астрофізичним дослідницьким центром[en] Національної дослідницької ради при уряді Канади.
Телескоп синтезу складається з семи дев’ятиметрових параболічних антен із металевою сіткою, розташованих вздовж 600-метрової базової лінії зі сходу на захід. Антени оснащені приймачами однієї кругової поляризації на 408 МГц і круговими приймачами двох кругових поляризацій на 1420 МГц, які дозволяють отримувати всі чотири параметри Стокса. На частоті 1420 МГц також можна використовувати спектрометр для дослідження радіолінії водню 21-см. Карти неба формуються за допомогою техніки апертурного синтезу[2].
Телескоп Джона Галта складається з єдиної параболічної антени з металевою сіткою діаметром близько 26 м, яка може бути налаштована для спостереження на частотах 408 МГц, 1,5, 2,7, 4,9, 6,6 і 8,4 ГГц, що також включає лінію водню біля 1,4 ГГц, лінію OH біля 1,6 ГГц і лінію метанолу біля 6,6 ГГц[3]. Телескоп раніше називали просто 26-метровим телескопом, але на спеціальній церемонії в 2014 році його було перейменовано на честь Джона Галта, першого співробітника та колишнього директора Радіоастрофізичної обсерваторії Домініон. Телескоп Джона Галта був використаний у перших успішних вимірюваннях з використанням радіоінтерферометрії з наддовгою базою.
Монітор складається з двох суцільних параболічних антен, які одночасно спостерігають на довжині хвилі 10,7 см. Антени розташовані біля Пентіктона[4][5].
CHIME[en] (Canadian Hydrogen Intensity Mapping Experiment, Канадський експеримент з картографування інтенсивності водню) — це радіоінтерферометр, який картографує радіолінію водню 21 см в діапазоні космологічного червоного зсуву від 0,8 до 2,5. Він складається з чотирьох циліндричних рефлекторних антен, довжиною 100 метрів і шириною 20 метрів кожна. Кожен циліндр має 256 приймачів подвійної поляризації, розташованих уздовж фокальної лінії. Дані цього телескопа використовуватимуться для вимірювання баріонних акустичних осциляцій і допоможуть дослідити історію розширення Всесвіту[6][7].
Окрім спостережних приладів, в обсерваторії працюють лабораторії проєктування та розробки приймачів та електроніки. Проєкти включають обладнання для інших обсерваторій, таких як VLA і телескоп Джеймса Клерка Максвелла[8].
|
- ↑ J., Odgers, G. (1960). Official Opening of The Dominion Radio Astrophysical Observatory White Lake, Penticton, B.C., June 20, 1960. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada (англ.). 54: 269. Bibcode:1960JRASC..54..269O. ISSN 0035-872X.
- ↑ DRAO Synthesis Telescope - Facilities - NRC-CNRC. National Research Council Canada. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
- ↑ DRAO 26-m Telescope - Facilities - NRC-CNRC. National Research Council Canada. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
- ↑ Highlights of DRAO - Facilities - NRC-CNRC. National Research Council Canada. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
- ↑ John White and Ken Tapping (February 2013). The Penticton Solar Flux Receiver. QST. The American Radio Relay League: 39—45.
- ↑ Listening for the universe to chime in, Ivan Semeniuk, The Globe and Mail, 2017-09-07
- ↑ Canadian ingenuity crafts game-changing technology for CHIME telescope, SpaceDaily, 2017-09-11
- ↑ Astronomy Technology Research Facilities at Penticton - Facilities - NRC-CNRC. National Research Council Canada. Процитовано 2 квітня 2014.