Радіо 86РК — Вікіпедія

Радіо 86РК — саморобний 8-розрядний домашній комп'ютер, схема якого вперше була опублікована в журналі «Радіо» № 4-6/1986 р. Автори статті — Д. Горшков, Г. Зеленко, Ю. Озеров, С. Попов.

У статтях було надано електричні принципові схеми, фотошаблони друкованих плат, лістинги (у двійковому коді) системних та деяких прикладних програм, поради з налагодження.

Попередником цього РК є Мікро-80, про який також було опубліковану серію статей у журналі Радіо. Радіо-86РК частково сумісний на програмному рівні з Мікро-80.

• Мікропроцесор К580ИК80 (КР580ВМ80А) — радянський аналог Intel 8080, тактова частота 1,78 МГц.
• Оперативна пам'ять 16 КіБ або 32 КіБ (в залежності від модифікації).
• Постійна пам'ять 2 КіБ (містила програму резидентного монітора)
• Алфавітно-цифрова клавіатура була вбудована, латинська розкладка JCUKEN. Містила 66 клавіш та 2 світлодіодних індикатори — індикатор мови «РУС/ЛАТ» та індикатор (пасивний) наявності живлення. Обробка натискань програмна. Електричний стан контактів клавіш клавіатури та сигнальний індикатор було під'єднано до мікросхеми КР580ВВ55 (три двонаправлених 8-розрядних паралельних порти).
• Відеосистема на основі контролера алфавітно-цифрового терміналу КР580ВГ75 працювала тільки у текстовому режимі (25 рядків по 64 знакомісця). Знакогенератор вміщував лише 127 символів, тому усі букви були великими.
• Звукова підсистема примітивна. До виводу дозволу переривання процесора було під'єднано п'єзокерамічний випромінювач. Звук генерувався програмно командами процесору EI/DI.
• Додатковий паралельний багатоцільовий порт вводу-виводу на мікросхемі КР580ВВ55 (аналог Intel 8255).
• Зовнішня пам'ять: магнітофон, ROM-диски(плати з додатковими мікросхемами постійної пам'яті, які під'єднувалися до додаткового порту вводу-виводу та підтримувалися вбудованим ПЗ — аналоги картриджів ігрових консолей).

• Дві версії апаратної системи з різним об'ємом ОЗП: 16 або 32 КіБ.

• Заміна ІМС контролера алфавітно-цифрового терміналу КР580ВГ75 (через її дефіцит на ринку у той час) схемою на дискретних ІМС з модифікацією вбудованого ПЗ.^[1]

• ROM-диск з програмним забезпеченням.^[2]

• Тактова частота може бути збільшена до номінальної (2,5 МГц) шляхом додавання у схему окремого тактового генератора для ЦП.^[3]

• Контролер накопичувачів на гнучких магнітних дисках 5.25". Контролер містив вбудовану дискову операційну систему.^[4]

• Контролер послідовного інтерфейсу на базі ІМС КР580ВВ51.
• Багатоканальний програмований таймер на мікросхемі КР580ВИ53.
• Декілька варіантів підключення програматорів ПЗП.

Програмне забезпечення РК можна поділити на вбудоване (записане на ПЗП системної плати або додаткових плат) та те, яке завантажується до оперативної пам'яті з зовнішніх носіїв (магнітної стрічки, дискет).

Для Радіо-86РК було розроблено як розважальниі (ігри), так і прикладні програми. Деякі з них було портовано з Мікро-80 або інших комп'ютерів з i8080-сумісним процесором.

Програми передавалися у вигляді лістингів (більшість у машинному коді, які можна було ввести з клавіатури), на аудіокасетах. На початку 1990-х років було розроблено схему контролеру накопичувача на гнучких магнітних дисках, та просту дискову операційну систему. У наш час ПЗ для цього РК можливо знайти у файлах-образах.

Через відсутність централізованого поширення та великих комп'ютерних мереж для майже всього програмного забезпечення цього комп'ютера характерна наявність різних версій, які складно одну від одної відрізнити.

Було дві версії монітора для апаратних модифікацій з різним об'ємом оперативної пам'яті. Відрізнялися внутрішньою структурою і розподілом простору пам'яті.

Монітор дозволяв:

• переглядати та редагувати вміст комірок пам'яті з клавіатури (більшість ПЗ друкувалося у журналах у вигляді лістингів);
• розрахунок контрольної суми блоку даних у оперативній пам'яті;
• завантажувати блоки даних з магнітофона і записувати дані на магнітофон;
• копіювати блоки даних з постійної («ROM-диск») до оперативної пам'яті: директива R, формат R<адр1>,<адр2>,<адр3> , де адр1, адр2 — початкова та кінцева адреси блоку даних у ROM-диску, адр3 — адреса, куди треба скопіювати блок;
• запускати двійкову програму за вказаною адресою у просторі пам'яті.

• Редактор пам'яті (вмісту пам'яті у шістнадцятковому коді) DUMPCOR. Також у самому журналі радіо було оголошено конкурс на створення більш якісної альтернативи для цієї програми.^[5]

• Текстовий редактор МІКРОН. Його версії також включалися до комплексу ПЗ розробки програм на мові асемблера та макроасемблера.

У час створення та існування Радіо-86РК серед його користувачів була популярна мова програмування BASIC. Тому існувало декілька реалізацій інтерпретатора Бейсік. Деякі реалізації мали відмінності у машинному коді відповідно до об'єму ОЗП.

• *РАДИО-86РК* BASIC, який був перший опублікований у журналі «Радіо».
• BASIC *МИКРОН*
• BASIC для РК Мікро-80 зі зміненим машинним кодом^[6]

• «Язык C», Saratov Best-C Compiler. СГУ, Физика-1989, Коваленко Д. И.^[7]
• «Язык Форт. Форт-Система ЛС-1. НИИСЧЕТМАШ ЛГУ», Лейди-Софт, 1986.^[7]

• Мікроша
• Електроніка КР-01/02/03/04
• Кріста
• Апогей БК-01
• Спектр-001
• Партнёр 01.01

Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.