Раматхібоді I — Вікіпедія
Раматхібоді I | |
---|---|
Народився | 1314[1] Супханбуріd, Таїланд |
Помер | 1369[1] Аюттхая, Таїланд |
Країна | Таїланд |
Діяльність | суверен |
Посада | голова держави |
Діти | Рамесуан |
Раматхібоді I (тай. รามาธิบดีที่ 1) (1314—1369) — перший король Королівства Аюттхая, історичної держави на території сучасного Таїланду, який правив з 1350 до своєї смерті в 1395 році.[2]
До початку правління був відомий під ім'ям У-Тхонг (тай. อู่ทอง), що означає «Золота колиска». Вважав себе нащадком короля Менграя Великого.[3] Згідно записці XVII століття голландця Ван Влійта, У-Тхонг за походженням був китайцем.
Ставши королем, Раматхібоді I заснував нову столицю (місто Аюттхая), встановив чотири адміністративні посади країни (міністрів внутрішніх справ, фінансів, королівського майна та сільського господарства) і кодифікував закони. Територія королівства включала в себе більшу частину Малайї.
Раматхібоді уклав союз з китайською династією Мін. У 1352 році король осадив місто Яшодхарапура, в наступному році взяв його і посадив на трон одного з своїх синів. Проте в 1357 році кхмери змогли повернути собі місто.
- ↑ а б в Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Жорж Седес. The Indianized States of Southeast Asia. — Издательство Гавайского университета, 1968. — BookSources/9780824803681 ISBN 978-0-8248-0368-1.
- ↑ Chakrabongse, C., 1960, Lords of Life, London: Alvin Redman Limited
- Wyatt, David K., Thailand: A Short History, New Haven (Yale University), 2003. ISBN 0-300-08475-7
- Srisak Vallipodom, Sheikh Ahmad Qomi and the History of Siam, Cultural Center of the Islamic City, Republic of Iran, Bangkok 1995, page 209
- Plubplung Kongchana, The Persians in Ayutthaya, Institute of Asia Pacific Studies, Srinakharinwirot University.