Реалістичний робітничий гурток демократів — Вікіпедія

Реалістичний робітничий гурток демократів — підпільна молодіжна група демократичного спрямування, створена в м. Сталіно у 1956 році[1]. Об'єднала навколо себе активну робітничу молодь Донбасу[2].

Організував і очолив групу 18-річний слюсар Євген Доніченко[3][4][5]. До складу увійшло 10 осіб[3].

Група поставила за мету боротьбу з радянським ладом. Планувалося створити мережу осередків, згодом які повинні були об'єднатися в єдину демократичну партію, що могла би стати альтернативою КПРС[6].

Члени групи мали свій статут і рукописний часопис під назвою «Свободное слово»[7]; дотримувалися суворої конспірації.

У 1957 році Євгена Доніченка та інших членів групи було заарештовано і діяльність осередку повністю припинено[8]. За 1,5 роки існування членами групи було розповсюджено більше 2-х тисяч рукописних листівок, зокрема із заголовками «Не вірте комуністам!», «Вороги народу — в Кремлі» тощо[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історія політичної думки[недоступне посилання] / С. С. Бульбенюк, Ю. М. Манелюк. — К. : КНЕУ, 2014. — С. 153
  2. ↑ С.С. Гапонов. Роль профспілок в тоталітарних політичних системах (на прикладі СРСР) // Вісник Дніпропетровського університету. — 2012. — № 22 (3). — С. 253. Архівовано з джерела 26 липня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  3. ↑ а б Є. Ю. Захаров. Дониченко Євген Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  4. ↑ «Що ж ми за народ такий?..» [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]. Книга четверта / Яворівський В. — К.: Український письменник, 2010. — С. 321
  5. ↑ Куромія Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки / Пер. з англ.: Г. Кьорян, В. Агеєв; Передм. Г. Немирі. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. — С. 463
  6. ↑ Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Робітничі виступи [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] // Історія України: підручник / Г. М. Хлібовська, О. В. Наумчук, М. Є. Крижановська, І. Б. Гирич, І. О. Бурнейко. — Тернопіль: Астон, 2019. — С. 81
  7. ↑ Зародження робітничого опозиційного руху // Період «застою» в Україні. Дисидентський рух, підручник Новітня історія України
  8. ↑ Борис Захаров (19.09.2005). Реалістичний робітничий гурток демократів. Віртуальний музей ГАЛУГ. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 8 січня 2021.
  9. ↑ Під псевдонімом «Радянської людини» [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.] // «Донбас»: переPROчитання образу", Український інститут національної пам'яті, 2020. — С. 32
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реалістичний_робітничий_гурток_демократів&oldid=41772799