Режим валютного курсу — Вікіпедія
Режим валютного курсу — складова частина валютної політики держави,[1] що визначає спосіб, у який держава регулює курс валюти у відношенні до валют інших держав та до міжнародного валютного ринку.
Режими валютного курсу поділяються на три основні групи (за класифікацією МВФ, 1982):[1]
- плаваючий валютний курс, у якому курс валюти залежить від ринку;
- обмежено гнучкий валютний курс, у якому центральний банк коригує валютний курс від надмірних коливань;
- фіксований валютний курс, у якому закріплюється сталий курс щодо однієї іншої валюти чи валютного кошика;
За цією класифікацією режими валют з плаваючим курсом поділялися в свою чергу на три групи: а) кориговане плавання; б) кероване плавання; в) незалежне плавання.[1]
На практиці, однак, класифікація валютного режиму країни є нетривіальною задачею, перш за все через множинність валютних курсів: існування офіційного валютного курсу та паралельних (міжбанкового, «чорного»). Іншою причиною є розбіжність між декларованою валютною політикою держави та фактичною.[1]
- ↑ а б в г Дима М. І., Мироненко Г. В. Сучасні підходи до використання класифікації режимів валютного курсу // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2013, Т. 18, Вип. 1.
- Режим валютного курсу // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |