Рейхсфюрер-СС — Вікіпедія

Рейхсфю́рер-CC^{[джерело?]}, райхсфю́рер CC^[1], іноді райхсфірер CC^[2] (нім. Reichsführer-SS — «Імперський керівник охоронних загонів») — найвище звання та посада в СС, за винятком «Верховного керівника СС» (нім. Der Oberste Fuehrer der SS), яке з січня 1929 року носив Адольф Гітлер. Це спеціальне звання в СС існувало з 1925 по 1945 рік. До 1933 року це була вища посада в СС, а починаючи з 1934 року стає вищим званням і посадою в СС.

Визначення

«Рейхсфюрер-СС» було званням і посадою одночасно. Посада рейхсфюрера була створена в 1926 році Йозефом Берхтольдом. Попередник Берхтольда, Юліус Шрек, ніколи не називав себе «рейхсфюрером», проте ця посада була присвоєна йому заднім числом в пізніші роки. У 1929 році, ставши рейхсфюрером СС, Генріх Гіммлер став називати себе саме так, замість свого звичайного есесівського звання. Це і стало прецедентом.

У 1934 році, після Ночі довгих ножів, посада Гіммлера стала офіційним званням. З цієї миті звання рейхсфюрера СС стало вищим званням в СС.

Часто помилково указується, що спеціальне звання рейхсфюрера відповідало званню генерал-фельдмаршала у Вермахті. Насправді звання рейхсфюрера СС відповідало званню рейхсмаршала, а еквівалента званню генерал-фельдмаршала в структурі СС просто не існувало також, як до 1942 року не існувало і еквівалента званню генерал-оберст.