Вяхирєв Рем Іванович — Вікіпедія

Вяхирєв Рем Іванович
Народився23 серпня 1934(1934-08-23)[1][2]
Велика Чернігівка, Большеглушицький район, Середньоволзький крайd, РСФРР, СРСР
Помер11 лютого 2013(2013-02-11)[1][2] (78 років)
Москва, Росія[1]
ПохованняВостряковський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьполітик, підприємець, інженер
Alma materSamara State Technical Universityd
Науковий ступінькандидат технічних наук
Знання мовросійська
ПосадаCEO of Gazpromd
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Дружби народів орден Республіки (ПМР) орден Пошани Medal In Commemoration of the Three Billionth Ton of Crude Oil Production in Tatarstan
Державна премія Росії Почесна грамота Президента Російської Федерації
орден «За заслуги» II ступеня орден «Трудова слава» почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Державна премія СРСР
орден «Зірка Югославії»
Почесна грамота уряду Російської Федерації Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР

Рем Іванович Вя́хірєв (23 серпня 1934(19340823), Велика Чернігівка (Самарська область) — 11 лютого 2013[3]) — російський підприємець, колишній голова російського «Газпрому».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Куйбишевський інститут нафти та газу.

У 1989 став головою концерну «Газпром», в 1992—2001 — голова правління ВАТ «Газпром».

З червня 2001 по червень 2002 — очолював раду директорів «Газпрому», після чого був призначений радником Дмитра Медведєва, який обіймав у той час пост першого заступника керівника адміністрації президента Росії.

У 2004 році Вяхірєв востаннє був внесений до списку найбагатших людей Росії журналу Forbes Russia зі статком у 1,3 млрд доларів.[4]

Майже не з'являвся на публіці, єдине інтерв'ю після десяти років мовчання, яке стало і останнім публічним виступом засновника найбільшої компанії Росії, він дав влітку 2012 року журналу Forbes.

Тоді Вяхірєв заявив, що при ньому запрацював газопровід Ямал — Європа, почав будуватися «Блакитний потік» (дном Чорного моря до Туреччини). Те, що зараз називається «Північний потік» і «Південний потік», «теж ми придумали, і переговори усі провели», сказав він, додавши, що головна радянська дурість полягає в тому, що усі труби «повернули через Україну».

У стосунках з європейськими партнерами Вяхірєв просував на переговорах укладення довгострокових контрактів, багато з яких діє досі. При ньому була впроваджена одна з умов тих договорів — знаменита take-or-pay (бери або плати).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Encyclopædia Britannica
  2. а б в Munzinger Personen
  3. http://www.expres.ua/world/2013/02/12/82079-pomer-iniciator-budivnyctva-obhidnyh-rosiyskyh-gazoprovodiv [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] Помер ініціатор будівництва обхідних російських газопроводів]
  4. Помер екс-глава «Газпрому». Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 12 лютого 2013.