Рибницький повіт (Трансністрія) — Вікіпедія

Рибницький повіт
Județul Râbnița
Рибницький повіт на карті губернаторства Трансністрія
Повіт: Жудець
Адміністративний центр	Рибниця
Країна	Румунія
Губернаторство	Трансністрія
Межує з: Ананьївський повіт, Балтський повіт, Жугастрівський повіт, Дубосарський повіт
Підрозділи	5 районів
Офіційна мова	румунська
Населення
- повне
Площа
- повна
Роки існування	1941—1944
Дата ліквідації	1944

Рибницький повіт (рум. Județul Râbnița) — адміністративно-територіальна одиниця губернаторства Трансністрія в роки Другої світової війни. Містився на території Придністров'я, Одещини та Вінниччини. Центром повіту була Рибниця.

Рибницький повіт складався з міста Рибниця та п'ятьох районів: Бірзульського, Кам'янського, Кодимського, Піщанського і Рибницького^[1].

Керувала повітом префектура на чолі з префектом, у підпорядкуванні якого перебували начальники жандармерії та поліції міських комун. Префект ніс всю відповідальність у ввіреному йому повіті за дотримання законодавства на місцевому рівні. До його обов'язків входили також такі функції: спрямування наказів губернатора до нижчих інстанцій та контроль за відповідними органами управління на підпорядкованій йому території. В управлінні префекту допомагали два субпрефекти, один із яких мав бути місцевим, а головною функцією решти було здійснювати керівництво управлінським апаратом префектури, переглядати і змінювати судові рішення нижчих керівників: преторів і примарів. Районами керували претури, які очолювали претори. Кількість претур у повіті коливалась у межах десяти, від трьох до шістьох, самі ж претури включали у себе комуни. Претори, своєю чергою, керували відділами сільського і лісового господарства, освітнім, технічним, санітарним і ветеринарним, їм також підпорядковувалася волосна поліція, до того ж вони мали у своєму розпорядженні жандармерію. Другою особою після претора був примпретор, на якого покладалися функції координатора всіх місцевих адміністративних установ, здійснення нагляду за роботою їхніх відділів та контролю за виконанням наказів претора і вищих інстанцій. Претури поділялися на дрібніші адміністративно-територіальні одиниці — комуни, які складалися з кількох десятків населених пунктів^[1] У Рибницькому повіті було 5 претур: Бірзульська (яка налічувала 81 комуну), Кам'янська (59 комун), Кодимська (47 комун), Піщанська (46 комун) та Рибницька (57 комун). Оскільки місцевому населенню загарбники не довіряли, то в містах і селах було створено міські та сільські управи (примарії), які очолювали в містах голови, а в селах — старости. Вони й вирішували всі загальні справи місцевого значення. Старости спиралися на допомогу секретаря, нотаря (сільського писаря, який виконував функцію заступника примаря), агронома та інших посадовців, що виконували мало не єдине завдання: запроваджували в життя всі нормативні акти вищих інстанцій на підзвітній голові чи старості території.

• Трансністрія на Newzz.in.ua (рос.)

Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.