Римська матрона — Вікіпедія

Римська матрона

Ри́мська матро́на (лат. matrona) — у Стародавньому Римі шаноблива назва вільної з народження одруженої жінки, яка користується доброю репутацією та належить до вершків тодішнього суспільства. Слово виникло від латинського mater — мати. Матрона (mater familias) жінка, яка мала найвищий статус, знаходилась під протекцією чоловіка — патріарха родини (pater familias), опікувалася дітьми, хатніми мешканцями та домашнім господарством. Зазвичай матрона не могла займатися політичною або державною діяльністю.

Римські матрони, які увійшли в історію:

• Аврелія Котта
• Антонія Молодша
• Агрипіна Старша
• Фульвія Бамбула
• Доміція Луцілла Молодша

Пізніше в слов'янських мовах слово матрона стало використовуватися в значенні поважна матінка, мати родини. Від терміна «матрона» виникло християнське жіноче ім'я Матрона.

• Матроналії

• Hemelrijk, Emily (2004). Educated Women in the Roman Elite from Cornelia to Julia Domna. Routledge. ISBN 978-0415341271.
• Murnaghan, S. (2001). Women and Slaves in Greco-Roman Culture. Routledge. ISBN 978-0415261593.