Роберт Гебгардт — Вікіпедія

Роберт Гебхарт
Особисті дані
Народження	20 вересня 1920(1920-09-20)
	Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німецький Райх
Смерть	8 лютого 1986(1986-02-08) (65 років)
	Нюрнберг, Баварія, ФРН
Поховання	Westfriedhof (Nürnberg)d
Громадянство	Німеччина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
1936—1943 «Нюрнберг» 1943—1945 «Люфтваффен» (Гамбург) 1945—1950 «Нюрнберг» 125 (22) 1950—1953 «Санкт-Паулі» 59 (2) 1953—1956 «Бремергафен»
Тренерська діяльність**
1954—1958 «Бремергафен» 1958—1960 «Зодінген» 1960—1961 «Аугсбург» 1961—1965 «Вупперталь» 1966—1968 «Гройтер» 1968—1970 «Дуйсбург» 1970—1971 «Вердер» 1973—1974 «Ваккер» (Інсбрук) 1975—1976 «Гессен-Кассель» 1978—1980 «Нюрнберг»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Роберт Гебгардт (нім. Robert Gebhardt; 20 вересня 1920, Нюрнберг — 8 лютого 1986, Нюрнберг) — західнонімецький футболіст, півзахисник, а також футбольний тренер.

Свою футбольну кар'єру Роберт Гебгардт розпочав у клубі «Нюрнберг», за який він виступав у Гаулізі «Баварія». Під час Другої світової війни з 1943 по 1945 рік він грав за гамбурзький «Люфтваффен», з яким поступився в 1943 році у фіналі Кубка Німеччини клубу «Відень» і у фіналі чемпіонату Німеччини «Дрезднеру».

Після закінчення війни Гебгардт повернувся у «Нюрнберг», який на той момент грав в Оберлізі «Південь». Сумарно за цю команду він зіграв 125 матчів і відзначився 22 голами. 8 серпня 1948 року в Кельні Гебгардт допоміг переграти «Кайзерслаутерн» у фіналі чемпіонату Німеччини. Після перемоги в розіграші Оберліги «Південь» 1950 року він переїхав знову в Гамбург у клуб «Санкт-Паулі», за який забив 2 м'ячі у 59 іграх.

Як гравця Гебгардта описували наступним чином: «Він був цікавим гравцем „Нюрнберга“ після Другої світової війни, основним лівим півзахисником і володів великою наступальною міццю. Можливо, був надміру впертим»^[1]. «Завжди володіючи зайвою вагою, лівий півзахисник чарував своєю технікою, зовнішністю і силою удару. Завдяки бізнесу батьків він домовився зі скотобойнею і поставляв в команду продукти у перші голодні роки після війни»^[2].

У 1953 році тренер Гельмут Йоганссен запросив Гебгардта в «Бремергафен». Після відходу Йоганссена в «Хольштайн» Роберт став граючим тренером команди і зайняв у 1955 році друге місце в Оберлізі «Північ». Таким чином, він вивів клуб у фінальну частину чемпіонату Німеччини, де на груповому етапі він зіткнувся з клубами «Ворматія», «Кіккерс» і «Рот-Вайсс» (Ессен), який завершив на другому місці із шістьма очками (перше місце зайняв майбутній чемпіон «Рот-Вайсс»).

У 1956 році Гебгардт отримав ліцензію тренера і продовжив керувати «Бремергафеном» до 1958 року, коли перейшов у «Зодінген». Йому не вдалося уникнути вильоту з Оберліги «Захід» в сезоні 1958/59, але вже на наступний рік він знову повернув команду у вищий дивізіон. У сезоні 1960/61 Гебгардт перейшов в «Аугсбург» і разом з лідером команди Гельмутом Галлером вивів її на наступний сезон в Оберлігу «Південь».

Далі він очолив у сезоні 1963/64 «Вупперталь» і зайняв з ним друге місце слідом за «Алеманією» з Аахена в Регіоналлізі «Захід». На наступний сезон він повторив цей результат, але вже слідом за «Армінією». Після цього він відпрацював два роки в «Гройтер Фюрті».

З 1 липня 1968 року Гебгардт став головним тренером «Дуйсбурга» і вперше взяв участь у новоствореній Бундеслізі. Через низьку позицію команди в сезоні 1969/70 він був відправлений у відставку, і пізніше приєднався до «Вердерау», де також затримався трохи більше одного сезону.

У 1972 році Гебгардт очолив австрійський «Ваккер (Інсбрук)» і привів його до перемоги в чемпіонаті і кубку країни. Останні роки своєї тренерської кар'єри він провів у своєму рідному клубі «Нюрнберзі».

• Профиль на munzinger.de (нім.). munzinger.de.
• Профиль на transfermarkt.co.uk (англ.). transfermarkt.co.uk.
• Профиль на weltfussball.de (нім.). weltfussball.de.