Робер Верне — Вікіпедія
Робер Верне | |
---|---|
фр. Robert Vernay | |
Ім'я при народженні | Робер Жорж Віандон |
Дата народження | 30 травня 1907 |
Місце народження | Париж, Франція |
Дата смерті | 17 жовтня 1979 (72 роки) |
Місце смерті | |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер, сценарист |
Роки активності | 1932—1965 |
Діти | Nicole Lambertd |
IMDb | ID 0894509 |
Робер Верне у Вікісховищі |
Робе́р Верне́ (фр. Robert Vernay, справжнє ім'я — Робе́р Жорж Віандо́н (фр. Robert Georges Viandon); 30 травня 1907, Париж, Франція — 17 жовтня 1979, та же) — французький кінорежисер та сценарист.
Робер Верне починав професійну кар'єру як кіножурналіст видання «Cinémagazine» (1927—1928); згодом став працювати асистентом та другим режисером у кількох режисерів, а з 1929 року — у Жульєна Дювів'є, який дав йому можливість ретельно вивчити своє ремесло. У 1932 році поставив свій перший фільм «Вічна пісня» (фр. L'éternelle chanson).
Найвідомішими режисерськими роботами Верне є дві екранізації роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто»: двосерійний фільм 1943 року з П'єром Рішаром-Вільмом у головній ролі та однойменний фільм 1954 року з Жаном Маре.
Серед інших різножанрових фільмів Робера Верне: «Батько Горіо» (1945) за Оноре де Бальзаком з П'єром Ренуаром у головній ролі, кінокомедія «Еміль африканський» (1947) з Фернанделем, фантастичний фільм «Фантомас проти Фантомаса» (1949) з Морісом Тейнаком у головній ролі, музична кіноадаптація оперетти Альберта Вільмеца та Реймона Вінсі «Андалузія» (1951) та ін.
Загалом за час своє кар'єри в кіно, яка тривала до середини 1960-х, років Верне поставив понад 30 фільмів як режисер та написав майже 20 кіносценаріїв, переважно до своїх фільмів. У 1960-х роках працював переважно на телебаченні.
Роберт Верне помер після його тривалої хвороби 17 жовтня 1979 року у своєму паризькому будинку.
Робер Верне був одружений з акторкою Франс Асселін[fr], яка знялася у низці фільмів чоловіка[1].
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|
1936 | Вічна пісня | L'éternelle chanson | |||
1936 | Князь шести днів | Le prince des Six Jours | |||
1938 | Паризьке кафе | Café de Paris | |||
1942 | Жінка, яку я кохав сильніше за усіх | La femme que j'ai le plus aimée | |||
1942 | Граф Монте-Крісто: Едмон Дантес | Le comte de Monte Cristo, 1ère époque: Edmond Dantès | |||
1942 | Граф Монте-Крісто: Відплата | Le comte de Monte Cristo, 2ème époque: Le châtiment | |||
1943 | Арлетт і кохання | Arlette et l'amour | |||
1945 | Батько Горіо | Le père Goriot | |||
1946 | Капітан | Le capitan | |||
1948 | Форт самотності | Fort de la solitude | |||
1948 | Еміль африканський | Émile l'Africain | |||
1949 | Фантомас проти Фантомаса | Fantômas contre Fantômas | |||
1950 | Більше канікул для боже мій | Plus de vacances pour le Bon Dieu | |||
1950 | Вероніка | Véronique | |||
1951 | Андалузія | Andalousie | |||
1952 | Вони знаходяться у виноградниках… | Ils sont dans les vignes… | |||
1952 | Іди або повторюй | Quitte ou double | |||
1953 | Граф Монте-Крісто | Le comte de Monte-Cristo | |||
1954 | На лаві | Sur le banc | |||
1955 | Перші образи | La rue des bouches peintes | |||
1956 | Дивовижні канікули | Ces sacrées vacances | |||
1956 | Морквина відварена | Les carottes sont cuites | |||
1956 | Світло вечора | Les lumières du soir | |||
1957 | Тихий куточок | Le coin tranquille | |||
1957 | Який дивовижний вечір | Quelle sacrée soirée | |||
1957 | Димчастий блондин | Fumée blonde | |||
1958 | Пані та її машина | Madame et son auto | |||
1958 | Дивні феномени | Drôles de phénomènes | |||
1960 | Пан Судзукі | Monsieur Suzuki | |||
1960 | Божевільна голова | Tête folle | |||
1961 | Втеча від безвиході | Fuga desesperada | |||
1962 | т/с | Інспектор Леклерк розслідує | L'inspecteur Leclerc enquête | ||
1965 | Дипломатичний паспорт агента До-8 | Passeport diplomatique agent K 8 |