French
DeutschРоже-Франсуа Ваян — Вікіпедія
| Роже-Франсуа Ваян | |
|---|---|
| фр. Roger Vailland | |
 | |
| Псевдо | Jean Servière[1] |
| Народився | 16 жовтня 1907[5][1][…] Уаза, Пікардія[d], Франція |
| Помер | 12 травня 1965[1][2][…] (57 років) або 11 травня 1965[4] (57 років) Мейонна ·рак легень |
| Поховання | cemetery of Meillonnasd[6] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | журналіст, сценарист, прозаїк-романіст, есеїст, письменник, драматург, учасник французького Руху Опору |
| Галузь | есей[7], література[7], журналістика[7], драма[7] і кіносценаристикаd[7] |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого |
| Знання мов | французька[8] |
| Напрямок | сюрреалізм |
| Magnum opus | The Lawd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0883236 |
Роже-Франсуа Ваян (16.Х 1907, Асі-ан-Мюльтьєн, деп. Уаза — 12.V 1965, побл. м. Бурк-ан-Бреса) — французький письменник та громадський діяч.
Член Французької Компартії з 1952 року. Учасник Руху Опору. Твори Ваяна 1920-х років позначені впливом модернізму. Романи «Дивна гра» (1945), «Самотній молодик» (1951) присвячені боротьбі французьких підпільників проти гітлерівців. У романі «Тверда хода, вірне око» (1950) відтворено політичну ситуацію післявоєнної Франції, наступ реакції. П'єса «Полковник Фостер визнає себе винним» (1952) ілюструє «брудну війну» США в Кореї. У романі «Бомаск» (або «П'єретта Амабль», 1954) описана боротьба робітницького класу за свої права. Після 1956 року в творчості Ваяна помітний різкий спад. Натуралістичні романи «Закон» (1957), «Свято» (1960), «Форель» (1964) пропонують аполітизм та індивідуалізм.[9]
- Полковник Фостер визнає себе винним. К., 1953;
- П'єретта Амабль. К., 1956.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Вайян Роже // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118803670 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Beyern B. Guide des tobes d'hommes célèbres — Le Cherche midi. — С. 12.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Вайян Роже-Франсуа // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 106.
