Рожко Олексій Прокопович — Вікіпедія

Рожко Олексій Прокопович
Народився	26 травня 1913(1913-05-26) Врадіївка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	25 січня 1986(1986-01-25) (72 роки) смт Врадіївка Миколаївської області
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Народний депутат СРСР
6-го скликання
КПРС	18 березня 1962	—	18 березня 1966
Народний депутат СРСР
7-го скликання
КПРС	12 червня 1966	—	12 червня 1970

Олексі́й Проко́пович Рожко́ (26 травня 1913(19130526), село Велика Врадіївка, тепер смт Врадіївка Миколаївської області — 25 січня 1986, смт Врадіївка Миколаївської області) — український радянський діяч, новатор сільськогосподарського виробництва, бригадир тракторної бригади колгоспу «Україна» Кривоозерського (Великоврадіївського) району Миколаївської області. Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965). Член Ревізійної комісії КПУ в 1960—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.

Народився в селі Велика Врадіївка (тепер смт Врадіївка) Миколаївської області в селянській родині. Освіта початкова. Трудову діяльність розпочав у 1924 році пастухом. У 1929 році вступив до колгоспу «Шлях хлібороба».

У 1930 році вперше сів за кермо трактора, а вже за два роки очолив тракторну бригаду Великоврадіївської машинно-тракторної станції (МТС).

З 1935 по 1937 рік служив у Червоній армії.

З 1937 по 1941 рік і з 1944 року — тракторист, бригадир тракторної бригади Великоврадіївської машинно-тракторної станції (МТС) Великоврадіївського району Миколаївської області.

Тракторна бригада Рожка багато разів виборювала першість серед бригад МТС. В середньому виробляла по 600 гектарів м'якої оранки на трактор, заощадивши при цьому 3600 кг пального. У 1947 році Врадіївська МТС отримала нові трактори. Бригада Олексія Рожка, що працювала в колгоспі «Соцперебудова», систематично виконувала норми виробітку на 134 %.

Член КПРС з 1957 року.

З 1958 року — бригадир тракторної бригади колгоспу «Україна» смт Врадіївки Кривоозерського (Великоврадіївського) району Миколаївської області. З 1959 року механізатори почали впроваджувати нові методи відгодівлі великої рогатої худоби, в результаті чого собівартість центнера м'яса не перевищувала 20-25 карбованців. Досвід бригади почали впроваджувати й інші механізатори на території всієї України.

Своїм досвідом у відгодівлі худоби Олексій Рожко поділився в брошурах «Відгодовуємо худобу силами тракторної бригади», «Механізатори виробляють дешеве м’ясо» та інших.

• Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965)
• орден Леніна (31.12.1965)
• орден «Знак Пошани» (26.02.1958)
• дві медалі «За трудову доблесть» (28.05.1960,)
• Велика золота медаль ВДНГ СРСР
• Медалі

• «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
• «Золоті зірки Миколаївщини» (енциклопедичне видання) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. ISBN 966-336-033-X
• «Прибузький комунар» (газета) — Первомайськ, № 26 (5882) від 1 березня 1962 року.