Розділений екран — Вікіпедія

	Розділений екран
	; Різні способи відображення кількох сигналів на екрані 4:3 (діаграма 16:9): 1+3, 3+1 (1:1), 2×2, 3×3, 4×4 (4:3), 1+1 (2:3 по вертикалі, 8:3 по горизонталі), 4×3 (1:1), 1 з 12 (4:3).

Розділений екран (англ. Split screen) — техніка відображення у комп'ютерній графіці, коли відбувається розділення одного екрана на кілька суміжних частин для одночасного відображення кількох (зазвичай пов'язаних) потоків відео або текстової інформації на одному дисплеї.^[1] Наприклад, у програмі тривимірного моделювання два окремих вікна можуть використовуватися для одночасного перегляду та редагування моделі з двох сторін, або у відеогрі, для організації гри двох або більше гравців одночасно, коли кожному гравцеві виділена окрема область екрана, і він може переміщатися по ігровому світу майже незалежно від інших учасників^[2].

Розділений екран у відеоіграх

У відеоіграх режим розділеного екрана здебільшого застосовується для організації багатокористувацької гри. Але також іноді зустрічаються й інші області застосування; наприклад, у грі Fahrenheit цей прийом використовується для одночасного відображення ігрових подій з різних перспектив.

Розділений екран для багатокористувацької гри найчастіше зустрічається в іграх для гральних консолей, особливо для старих, де не було можливості підключення до мережі. Для двох гравців зазвичай використовується поділ екрана по горизонталі; рідше зустрічаються режими з вертикальним поділом. У консолях з можливістю підключення більше двох геймпадів можуть бути присутні режими з одночасним поділом на три/чотири частини (тобто три або чотири гравці одночасно). Попри розвиток мережевих можливостей у сучасних консолях, багатокористувацька гра в режимі розділеного екрана ще досить часто використовується в консольних іграх^[3].

У іграх для персональних комп'ютерів цей спосіб багатокористувацької гри зустрічається дуже рідко; це пов'язано з набагато більшою доступністю мережевих технологій на комп'ютерах, іноді підвищенням вимогливості до ресурсів комп'ютера (необхідно малювати відразу кілька картинок на екрані) і проблемами з керуванням (для більшості ігор потрібна була б окрема миша для кожного гравця; мала поширеність геймпадів).

Прикладами ігор з підтримкою багатокористувацької гри з розділеним екраном є Quake III для Dreamcast (до чотирьох гравців), Serious Sam для ПК (теж до чотирьох), Split Second: Velocity, Blur, Terminator Salvation: The Future Begins і Portal 2.

Історія

Ігри з розділеним екраном сягають принаймні 1970-х років, такі ігри, як Drag Race (1977) від Kee Games, представлені в аркадах у цьому форматі. Такий тип ігор з самого початку став звичним для домашніх ігрових консолів для двох і більше гравців, а також таких ігор, як Kikstart II для 8-бітних систем, низка ігор з перегонів (Lotus Esprit Turbo Challenge та Road Rash II на 16-бітних системи) і Lemmings^[en] на 16-розрядних системах, де використовується вертикальне або горизонтальне розділення екрана для двох гравців^[4].

Xenophobe — тристороння аркада з розділеним екраном, але на домашніх платформах її було скорочено до одного або двох екранів. Додавання чотирьох портів контролерів на домашніх консолях дало можливість створювати більше ігор на чотирьох гравців з розділеним екраном, як-от Mario Kart 64 і Goldeneye 007 на Nintendo 64. В аркадах машини зазвичай тяжіли до роботи на повний екран для кожного гравця або кількох клієнтів для багатокористувацької гри. На домашніх консолях, особливо в шутерах від першої та третьої особи, багатокористувацька гра більш поширена через мережу чи інтернет, а не локально з розділеним екраном.

Див. також

Багатокористувацька гра

Примітки

↑ Netter, Zvi (3 жовтня 1989). Split screen imaging [Зображення розділеного екрана]. Justia (англійською) . Процитовано 6 січня 2023.
↑ Pogue, David (13 жовтня 2005). Split Screen Magic at Two in the Morning. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 3 лютого 2023.
↑ Internet Archive, Peter (2006). A game of inches : the stories behind the innovations that shaped baseball : the game on the field. Chicago : Ivan R. Dee. ISBN 978-1-56663-677-3.
↑ Ігри на двох онлайн. gamesgo.net (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.

[1] Netter, Zvi (3 жовтня 1989). Split screen imaging [Зображення розділеного екрана]. Justia (англійською) . Процитовано 6 січня 2023.

[2] Pogue, David (13 жовтня 2005). Split Screen Magic at Two in the Morning. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 3 лютого 2023.

[3] Internet Archive, Peter (2006). A game of inches : the stories behind the innovations that shaped baseball : the game on the field. Chicago : Ivan R. Dee. ISBN 978-1-56663-677-3.

[4] Ігри на двох онлайн. gamesgo.net (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Жанри відеоігор
Бойовик	Шутер Шутер від першої особи Шутер від третьої особи Shoot 'em up Тактичний шутер MMOFPS Файтинг Beat 'em up Платформер Hack and slash
Пригодницький бойовик	Стелс Метроїдванія Survival horror
Пригодницькі	Втеча з кімнати Інтерактивна література Інтерактивний фільм Візуальна новела Симулятор побачень
Рольові	Рольовий бойовик Dungeon crawl Roguelike Тактична рольова гра MUD MMORPG Японська рольова відеогра
Стратегічні	Глобальна стратегія Покрокова стратегія Покрокова тактика Стратегія в реальному часі Tower defense MOBA MMORTS Варгейм Тактика в реальному часі Гра в бога Артилерія
Симулятори	Симулятор менеджменту та будування Симулятор бізнесу Симулятор містобудування Симулятор життя Симулятор побачень Спортивний симулятор Симулятори техніки Перегони Перегонова відеогра Автосимулятор Авіасимулятор Симулятор поїзда Космічний симулятор Симулятор танка Симулятор підводних човнів Соціальна гра-симулятор
Казуальні	Пошук предметів Три в ряд Гіперказуальні ігри Time management
Інші	Навчальна відеогра Звукова гра Ритмічна гра Рекламні ігри Ігри для програмістів Головоломка Відкритий світ AAA game Аркада Ероґе Християнські Не гра FMV Гейміфікація Інді-ігри Лінійні та нелінійні Пісочниці Онлайн-гра браузерні Відеоігри з віртуальною реальністю Клони Кооперативна гра

Розділений екран
Різні способи відображення кількох сигналів на екрані 4:3 (діаграма 16:9): 1+3, 3+1 (1:1), 2×2, 3×3, 4×4 (4:3), 1+1 (2:3 по вертикалі, 8:3 по горизонталі), 4×3 (1:1), 1 з 12 (4:3).