Романов Андрій Андрійович — Вікіпедія

Романов Андрій Андрійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження10 вересня 1996(1996-09-10)
Батурин Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть26 квітня 2024(2024-04-26) (27 років)
Кліщіївка, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(осколкове поранення)
ПохованняБатурин Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Андрій Андрійович Рома́нов (10 вересня 1996, Батурин — 26 квітня 2024, біля Кліщіївки) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селищі Батурин Бахмацького району Чернігівської області.

У 2003—2014 роках навчався у Батуринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Дитиною упродовж 8 років служив паламарем у батуринській церкві Воскресіння Господнього.

З 2017 мешкав з родиною у селі Обірки.

24 лютого 2022 року Андрій прийняв військову присягу.

Перший етап служби проходив в Чернігівській 119-й окремій бригаді територіальної оборони. Згодом був переведений до Національної гвардії України, до бригади спеціального призначення «Азов», пізніше — до 5-ї Слобожанської бригади НГУ, де служив мінометником.

Загинув у танковому бою 26 квітня 2024 року під Кліщіївкою на Донеччині.[1]

У Андрія залишилися троє дітей, дружина, мати.

Прощання із Андрієм Романовим відбулося 1 травня 2024 року в Батурині.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]