Ротенберг Аркадій Романович — Вікіпедія
Ротенберг Аркадій Романович | |
---|---|
рос. Аркадий Романович Ротенберг | |
Народився | 15 грудня 1951 (73 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Місце проживання | Одинцовський район |
Діяльність | бізнесмен, спортивний тренер, дзюдоїст |
Alma mater | Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd (1978) |
Науковий ступінь | доктор педагогічних наук[d][1] (2007) |
Науковий керівник | Nikolay Tsedd |
Знання мов | російська |
Рід | Rotenbergd |
Родичі | Ротенберг Роман Борисович і Ротенберг Борис Борисович |
Брати, сестри | Ротенберг Борис Романович |
У шлюбі з | Наталія Ротенбергd |
Діти (5) | Ротенберг Ігор Аркадійович, Лілія Аркадіївна Ротенбергd і Pavel Rotenbergd |
Нагороди | |
IMDb | ID 10755997 |
Аркадій Романович Ротенберг (нар. 15 грудня 1951 року, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський підприємець, мільярдер. Заслужений тренер та Заслужений працівник фізичної культури Російської Федерації[2], доктор педагогічних наук, автор понад 30 навчально-методичних і наукових робіт у сфері організації і управління тренувальним процесом[3]. Близький соратник Путіна. Перебуває під санкціями США, ЄС та України за участь в анексії Криму.[4]
За даними Фонду боротьби з корупцією Аркадій Ротенберг є власником сотень компаній, які отримують багатомільярдні державні замовлення без конкурсу завдяки особистій дружбі Ротенберга із Володимиром Путіним.[5].
1978 року закінчив Ленінградський університет фізичної культури[2].
Доктор педагогічних наук.
З 2005 по 2013 рік був одружений з Наталією Ротенберг. Колишня дружина проживає у Великій Британії з двома їх спільними дітьми — Варварою Аркадіївною[6] та Павелем Аркадьевичем[7][8].
Дочка — Лілія Аркадіївна Ротенберг (17.04.1978), має медичну освіту, володіє берлінською медичною клінікою Vitalis-medical.
Син — Ігор Ротенберг (нар. 1973), колишній директор Департаменту майна ВАТ «Російські залізниці» з травня 2004 року, колишній голова Департаменту промисловості, транспорту і зв'язку Мінмайна РФ до 2004 року[9][10], c жовтня 2010 року голова ради директорів Відкритого акціонерного товариства «Теплоенергетична компанія Мосенерго»[11]. З 2014 року — голова Ради директорів ТОВ «Газпром буріння»[12].
Син — Павло Ротенберг (нар. 2000), хокеїст "Brookings Blizzard (Брукінгс, Південна Дакота, США)[13][14]
Брат — громадянин Фінляндії[15] Борис Романович Ротенберг (нар. 1957), російський бізнесмен, віце-президент Федерації дзюдо Росії, співвласник банку «Північний морський шлях».
Племінник — громадянин Фінляндії Роман Борисович Ротенберг (нар. 1981), він же Майкл Олівер Ротенберг — з 2009 р. — громадянин Російської Федерації[16]. Перший віце-президент Федерації хокею Росії, віце-президент з маркетингу та розвитку бізнесу хокейного клубу СКА з травня 2011 року[17].
Племінник — громадянин Фінляндії і Росії Борис Борисович Ротенберг (нар. 1986)[18], футболіст. З 2011 року належав московському «Динамо»[19]. З 2006 по 2010 рік належав санкт-петербурзькому «Зеніту», більшу частину часу виступаючи на правах оренди в різних клубах. З 2016 року — гравець футбольного клубу Локомотив[20].
До 12-річного віку захоплювався акробатикою.
У 1964 році став займатися боротьбою (самбо, потім дзюдо) у тренера Анатолія Рахліна, в одній групі з Володимиром Путіним.
Понад 15 років пропрацював тренером дзюдо і самбо у спортивних клубах Ленінграда[2].
На початку 1990-х років допомагав Путіну, який займав у цей час пост голови Комітету із зовнішніх зв'язків (КВС) мерії Санкт-Петербурга, продовжувати заняття дзюдо, виступаючи на тренуваннях у ролі спаринг-партнера.
З 1998 року — генеральний директор створеного спільно з Геннадієм Тимченком по ідеї Володимира Путіна Санкт-Петербурзького спортивного клубу дзюдо «Явара-Нева», почесним президентом якого став Володимир Путін[2][3].
21 серпня 2015 року був обраний головою правління Федерації хокею Росії[21].
У 2016 році видавництво «Просвещение» випустило навчально-методичний посібник «Мистецтво дзюдо. Від гри до майстерності». Його авторами стали Володимир Путін, Аркадій Ротенберг і майстер спорту з дзюдо Олексій Лівицький[22].
10 вересня 2016 потрапив в число більше 100 осіб, яким президент Росії Володимир Путін оголосив подяку «за заслуги в галузі фізичної культури і спорту», а також за «великий внесок у розвиток вітчизняного хокею»[23].
Зі слів Аркадія Ротенберга, в 1991 році він брав участь у створенні і роботі кооперативу, який займався підготовкою та проведенням змагань з різних видів єдиноборств: самбо, потім дзюдо, вільної та класичної боротьби[3].
Разом з братом Борисом, який в той час жив у Фінляндії, займався бартерними поставками, в тому числі і для структур «Газпрому»[3].
У грудні 1991 року став одним із засновників фірми АТЗТ «Балтійські бізнес-партнери» з 10-відсотковою часткою в статутному фонді.
У липні 1993 року очолив «Фірму Грант».
У лютому 1997 року заснував Фонд «Міжнародний інформаційно-аналітичний центр».
В 2000 році Путін ставши президентом Росії, створив державне підприємство ВАТ «Росспиртпром» (контролювало тоді 30 % російського ринку горілки), призначивши керівником А.Ротенберга.[24]
У 2001 році спільно з Костянтином Голощаповым придбав банк «Північний морський шлях» (СМП Банк), в якому очолив раду директорів[3]. Згодом частку Костянтина Голощапова викупив брат Аркадія — Борис. З 2002 року — член ради директорів СМП Банку[2].
У 2002 році спільно з Борисом створили компанії «Трубна промисловість» і «Трубний металопрокат»[3].
З 2004 року — голова ради директорів СМП банку[2].
У середині нульових за пропозицією Олександра Эбралидзе входив до ради директорів і був членом клубу петербурзької компанії «Таліон», яка займалася готельним, девелоперським гральним бізнесом[3]. При цьому в інтерв'ю газеті «Коммерсантъ» Аркадій Ротенберг стверджував, що не має з компанією «Таліон» ніяких грошових відносин.
Існуючі факти[24] свідчать про те, що «Газпром» робив оплату послуг Ротенбергу за завищеними цінами. В 2007 році «Газпром» відхилив ранній план будівництва трубопроводу і замість цього заплатив Ротенбергу 45 млрд $, що становить 300 % звичайних витрат, для будівництва трубопроводу довжиною 2400 км в Північному полярному колі в порівнянні з цінами інших підрядників
У 2007 році заснував «Стройгазмонтаж»[3]. В кінці березня «Стройгазмонтаж» виграла перший конкурс «Газпрому» на будівництво наземної частини «Північний потік», гілки Грязовець — Виборг.
У 2008 році після того, як Ротенберг сформував «Стройгазмонтаж» (SGM) з п'ятьма компаніями, які він придбав раніше у «Газпрому» за 348 млн $[24], вже в наступному році компанія отримала понад 2 млрд. $ прибутку. Потім Ротенберг купив проект «Труби Північної Європи», який в кінцевому підсумку поставив 90 % труб великого діаметру для «Газпрому» за рахунок чого отримав прибуток у 30 %, що в два рази перевищує середній показник по галузі
У жовтні 2008 року СМП-банк купив башкирський банк «Инвесткапитал»[3].
Влітку 2008 року придбав спеціалізовані на реалізації інвестиційної програми «Газпрому» «Волгограднафтемаш» (виробник нафтогазового обладнання) і чотири будівельні фірми — «Ленгазспецстрой», «Спецгазремстрой», «Краснодаргазстрой» і «Волгогаз» з сумарним оборотом 43,5 млрд руб за 8,39 млрд руб[3].
Без конкурсу в травні 2009 року отримав підряд «Газпрому» на будівництво газопроводу Джубга — Лазаревське — Сочі[3], пізніше — на будівництво газопроводу Сахалін — Хабаровськ — Владивосток.
У 2009 році створив страхову компанію «СМП-страхування»[3].
У березні 2010 року разом з братом Борисом придбав компанію «Північний європейський трубний проект» (76 % акцій на двох)[3]. У 2014 році компанія закрилася у зв'язку з рішенням бізнесмена присвятити більшу увагу інфраструктурному будівництву[25].
На початок 2010 року вважав пріоритетним для себе напрямом нафтогазове будівництво[3].
У 2013 році Ротенберг став головою видавництва ВАТ «Видавництво „Просвещение“»[26], яке ще з часів СРСР було найбільшим постачальником підручників. У тому ж 2013 році Міністерством освіти РФ був створений внутрішній рада для перевірки всіх підручників. Багато з книг конкурентів «Просвіти» не пройшли цю нову оцінку, за рахунок чого ВАТ «Просвещение» виграло близько 70 % контрактів на нові підручники для Російської Федерації на наступний 2014 рік.[27]
4 квітня 2014 року номінальний бенефіціар виробника телевізійного контенту «Червоний квадрат» Лариса Синельщикова передала Ротенбергу 51 % акцій компанії, включаючи 51 % акцій ТОВ «Червоний квадрат», ТОВ «Мандарин», ТОВ «Гранат» та ТОВ «Изюм». Фінансові параметри угоди при цьому не розкривалися. 6 липня 2015 року додатковою угодою Синельщикова передала Ротенбергу решту 49 % акцій «Червоного квадрата» і його дочірніх компаній. Коментуючи факт передачі йому акцій, Ротенберг назвав Синельщикову своїм бізнес-партнером і заявив, що їх «чекає плідна спільна робота над майбутніми проектами»[28].
У 2014 році вході підготовки зимових Олімпійських ігор в Сочі Ротенберг отримав від держави контракти на загальну суму 7 млрд $, в тому числі на прибережну магістраль вартістю 2 млрд $ і підводний газопровід, який обійшовся у 300 % у порівнянні з цінами інших постачальників.[29]
30 січня 2015 року розпорядженням Уряду РФ під управлінням Д. А. Медведєва єдиним підрядником робіт з незаконного, з точки зору України і більшості країн світу, проектування та будівництва Кримського моста стало Аркадію Ротенбергу[30] що належить ТОВ «Стройгазмонтаж»[31]. 15 травня 2018 року на церемонії відкриття автодорожньої частини Кримського моста, в якій взяв участь Володимир Путін, Аркадій Ротенберг заявив, що Кримський міст, будівництвом якого займається ПАТ «Мостотрест», буде побудований в грудні 2019 року, а його експлуатаційний термін складе 100 років[32].
Компанія «Стройгазмонтаж» проводить реконструкцію незаконно захопленого міжнародного дитячого центру Артек[33].
У листопаді 2019 року бізнесмен продав частку в компанії «Стройгазмонтаж» новим єдиним підряднику «Газпрому», компанії «Газпромстрой». Сума угоди склала 75 млрд руб., а виручені гроші зі слів Аркадія Ротенберга він збирається витратити на інвестиції в Росії[34].
До 2023 року був співвласником ТРЦ Ocean Plaza в Києві. В березні 2023 року ВАКС ухвалив конфіскацію активів російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів в Україні, зокрема, було націоналізовано ТРЦ Ocean Plaza[35].
У червні 1998 року став генеральним директором некомерційного підприємства Фонд «Спортивний клуб дзюдо Явара-Нева».
Є Головою Опікунської ради ДТСААФ Росії[36].
З 2019 року спільно з ФДР бере участь у створенні та розвитку проекту «Дошкільний дзюдо» в Росії, спрямованого на спортивне виховання дітей дошкільного віку від 3 до 6 років[37].
- Є прямим власником ТОВ «СГМ-Міст»[38].
- Володіє 36,8 % акцій банку «Северный морской путь» (СМП Банк). Спільно з братом — Борисом Ротенбергом, володіють контрольним пакетом[39].
- Спільно з братом володіє 100 % акцій Інвесткапіталбанка, р. Уфа[40].
- До 2015 року спільно з братом контролював 26,44 % акцій компанії Мостотрест через офшор Marc o'polo (у братів 68,5 % акцій Marc o'polo, що володіє 38,6 % Мостотреста)[41]. Спочатку Аркадій Ротенберг передав контроль над своєю часткою у Marc o'polo синові Ігорю. Потім 30 квітня 2015 року Marc o'polo продав свій пакет акцій ПАТ «Мостотрест» ВАТ «ТФК-Фінанс», Ігор Ротенберг отримав за свою частку 6,9 млрд рублів[42]. У квітні 2018 року структура Аркадія Ротенберга купила 94,2 % акцій компанії[43].
- Входив у капітал Новоросійського морського торгового порту[3]. Продав свою частку у 2011 році[44].
- Спільно з Михайлом Черкасовим (50 % на 50 %) володіє будівельною компанією «Паритет», яка зводить монолітні будинки в Калузі, Твері, Звенигороді.
- 79,6 % акцій ВАТ «Міндобрива» (р. Розсош Воронезької обл.) — придбані у 2011 році у сенатора Н. М. Ольшанського[45].
Входить в рейтинг журналу Forbes, зі статком до 2012 року — 1 млрд. $[46]:
За даними журналу Forbes, статок Ротенберга до 2018 року становить вже 2,6 млрд $[47]. Згідно з даними міністерства фінансів США, це стало можливим завдяки втручанню Володимира Путіна, який допоміг Аркадію Ротенбергу разом з його братом отримати контракти на кілька мільярдів від Газпрому і на будівництво об'єктів олімпіади в Сочі.
20 березня 2014 року в результаті приєднання Криму до Російської Федерації президент США Барак Обама підписав розпорядження, згідно з яким його уряд наклав санкції на братів Ротенбергів[48][49]. та інших близьких друзів президента РФ Путіна, включаючи Сергія Іванова і Геннадія Тимченко. Ці особи були поміщені в Список Управління з контролю за іноземними активами[50][51][52][53] внаслідок «порушення суверенітету і територіальної цілісності України»
30 липня 2014 року Євросоюз включив Ротенберга в свій санкційний список[54].
23 вересня 2014 року італійська влада наклала арешт на майно Аркадія Ротенберга[55]. У список арештованої нерухомості увійшли готель «Berg Luxury» в Римі, квартира в Кальярі, вілла в місті Вілласіміус, вілла в Таркуїньї, дві вілли в Арзакені[56], а також дві компанії: зареєстрована на Кіпрі Olpon Investment Limited і римська Aurora 31. Загальна вартість арештованого майна, за даними Reuters, склала 30 млн євро. У зв'язку з цим Державна дума обговорювала, але не ухвалила так званий «Закон Ротенберга», згідно з яким втрати російських громадян від конфіскації їх майна, що перебуває за кордоном, будуть відшкодовуватися з державного бюджету.[57]
30 листопада трибунал Суду Євросоюзу частково задовольнив позов Ротенберга про скасування санкцій. «Він [трибунал суду] анулював обмежувальні заходи, що діяли з 31 липня 2014 року по 14 березня 2015 року, але підтвердив їх (дію) за період від 15 березня 2015 року по 15 вересня 2016 року», — йдеться в повідомленні суду. Також наголошується, що Рада ЄС не змогла належним чином обґрунтувати необхідність включення Ротенберга в санкційний список в період з липня по березень 2015 року. Зокрема, на думку суду, згадки про близькість бізнесмена до «приймаючих рішення» російських політиків недостатньо для накладення санкцій[58]. 21 червня 2018 року Президент України Петро Порошенко указом ввів у дію рішення РНБОУ від 21 червня 2018 року «Про застосування і внесення змін в персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи (санкції)»[59][60].
- Тимченко Геннадій Миколайович
- Пригожин Євген Вікторович
- Медведєв Дмитро Анатолійович
- Чайка Юрій Якович
- ↑ https://search.rsl.ru/ru/record/01003158970
- ↑ а б в г д е Ротенберг Аркадий Романович // Личное дело [Архівовано 7 травня 2010 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Интервью Аркадия Ротенберга: «Никто не может сказать, что я кого-то унизил, у кого-то что-то отнял» [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ, Ъ-Online, 28.04.2010.
- ↑ Україна запровадила санкції проти Ротенберга. Економічна правда. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Смотрим, что нажили братья Ротенберги. YouTube. Фонд боротьби з корупцією. 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ РОТЕНБЕРГ Варвара Аркадіївна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ РОТЕНБЕРГ Павло Аркадійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Бывшая жена Аркадия Ротенберга подала на экс-супруга в Лондонский суд [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — РБК, 06.08.2015
- ↑ Ъ-Газета — В РЖД готовится президентское правление. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Активам РЖД нашли начальника. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Ротенберги приобрели долю в подрядчике «РусГидро» [Архівовано 21 січня 2016 у Wayback Machine.] // Газета «РБК daily» от 25.07.2012
- ↑ Ведомости (31 жовтня 2014). Семейная сделка. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ Павел Ротенберг, нападающий — Sports.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Ерыкалов, Дмитрий. Все потеряли сына Аркадия Ротенберга. Он нашёлся в Америке (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ «Новая газета», 08.02.2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 24.03.2009 № 312 [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] «О приёме в гражданство Российской Федерации»
- ↑ Роман Ротенберг на официальном сайте ХК СКА. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 23 грудня 2012.
- ↑ РОТЕНБЕРГ Борис Борисович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ "Официальный сайт Футбольного Клуба «Динамо Москва»[недоступне посилання з Октябрь 2019][недоступне посилання]
- ↑ Борис Ротенберг – в «Локо». Официальный сайт ФК «Локомотив» (Москва). 31.08.2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Нургалиев, Ротенберг и Тимченко вошли в состав правления ФХР. Интерфакс. 21.08.2015. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Владимир Путин написал учебник по дзюдо. Инказан.ру. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Процитовано 21 вересня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Putin’s Shadow Cabinet and the Bridge to Crimea. The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Братья Ротенберги зачехляют трубы // Газета "Коммерсантъ". — 2014. — 23 квітня. — С. 11. Архівовано з джерела 27 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Игорь Терентьев, Сергей Соболев (3 квітня 2015). Миллиардер Ротенберг оказался совладельцем издательства «Просвещение». РБК. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Putin’s Friend Profits in Purge of Schoolbooks (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 26 липня 2018.
- ↑ Аркадий Ротенберг стал единственным владельцем "Красного квадрата". Интерфакс. 6 липня 2015. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Putin’s Shadow Cabinet and the Bridge to Crimea. The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ Югополис (9.09.2016). Керченский мост защитят боевые аквалангисты. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Правительство России (30 січня 2015). Об определении единственного подрядчика работ по проектированию и строительству транспортного перехода через Керченский пролив. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Ротенберг рассказал о долговечности Крымского моста. РИА Новости (рос.). 20180520T1359+0300Z. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ Компания "Стройгазмонтаж" Аркадия Ротенберга успешно проводит реконструкцию Артека. KP.RU - сайт «Комсомольской правды» (рос.). 12 травня 2016. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ Ротенберг закрыл сделку по продаже крупнейшего подрядчика «Газпрома». РБК. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ ТРЦ Ocean Plaza передадуть державі: ВАКС зареєстрував позов. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ Попечительский совет ДОСААФ России. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Николай Булкин. Тренеры по всей стране присматриваются к дошкольному дзюдо в Сочи и Питере (рос.). НТВ. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2019.
- ↑ (рос.). Interfax.ru https://web.archive.org/web/20200105223338/https://www.interfax.ru/business/664536. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Банк «Северный морской путь» // Company profile [Архівовано 7 травня 2010 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ
- ↑ СМП Банк: рейтинг, справка, адреса головного офиса и официального сайта, телефоны, горячая линия | Банки.ру. www.banki.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ Структура акционеров - OJSC Mostotrest. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
- ↑ "ТФК-Финанс" стала контролирующим акционером "Мостотреста". Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ Структура Аркадия Ротенберга купила 94,2% акций "Мостотреста". ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
- ↑ НМТП закрыл сделку по покупке 100 % ПТП и сменил владельцев. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Терентьева А. (04.08.2011). Удобрения Ротенберга. Ведомости. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
- ↑ Справка Аркадий Ротенберг в рейтинге Forbes
- ↑ Arkady Rotenberg. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 12 липня 2018.
- ↑ США ввели санкции против близких к Путину олигархов. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014.
- ↑ Аркадий Ротенберг: мы живем в условиях жесткой конкуренции, но она нас не пугает. interfax.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Executive Order -- Blocking Property of Additional Persons Contributing to the Situation in Ukraine. whitehouse.gov (англ.). 20 березня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Treasury Sanctions Russian Officials, Members Of The Russian Leadership’s Inner Circle, And An Entity For Involvement In The Situation In Ukraine (англ.). www.treasury.gov. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Ukraine-related Designations (англ.). www.treasury.gov. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Specially Designated Nationals And Blocked Persons List (SDN) Human Readable Lists (англ.). www.treasury.gov. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ LIST OF PERSONS AND ENTITIES REFERRED TO IN ARTICLE 1. Individuals. Official Journal of the European Union. Volume 57 (англ.). 30.07.2014. с. 19. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 16 травня 2018.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
(довідка) - ↑ Италия заморозила активы совладельца Йокерит // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 вересня 2014. }}
- ↑ В Италии арестовали активы Ротенберга. Lenta.ru. 23 сентября 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ Госдума приняла в первом чтении "закон Ротенберга" (рос.). BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 12 червня 2018.
- ↑ Добровольский, Владимир. (30 листопада 2016). Суд ЕС признал необоснованной часть санкций против Ротенберга. РИА Новости. МИА «Россия сегодня». Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Down, Aisha (22 июня 2018). Ukraine adds Russian parties to blacklist. Kyiv Post. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 22 июня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 25 червня 2018.