Рох Монпельєський — Вікіпедія

Ро́х, або Рок Монпельєський (лат. Rochus, італ. Rocco, фр. Roch, ісп. Roque; 1295 — 16 серпня 1327) — французький святий. Захисник від пошестей і чуми.

Народився у Франції, відзначався надзвичайною цнотою. За переказами, постити почав ще немовлям, відмовляючись від материнського молока щосереди та щоп'ятниці. У 5 років провідував хворих, подавав милостиню.

У 12 років втратив батьків і став господарем великого маєтку. Пригадав слова Господа «продай, що маєш, і роздай убогим», все продав і в одязі пустельника пішов до Рима. Дорогою потрапив у місто, де була чума, зайшов до шпиталю і оздоровив усіх дотиком руки. У Римі вилікував кардинала Британікуса, написавши йому на чолі знак хреста, який залишився в нього назавжди.

Культ вшанування розвинувся після смерті. Вважався одним з покровителів Львова. Офіційно не канонізований, але зарахований до Римського мартиролога папою Григорієм XIV у 1590—1591. День вшанування — 16 серпня.

•  Україна: Львів (опікун міста від пошесних хвороб; образ вміщений у ратуші).
•  Іспанія: Сантьяго-де-Компостела
•  Португалія: Сан-Роке-ду-Піку

• Cleary, Gregory. St. Roch [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]. The Catholic Encyclopedia. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рох Монпельєський