Руєвіт — Вікіпедія

Руєвіт
Божество в	слов'янська міфологія і Лужицька міфологіяd
Медіафайли у Вікісховищі

Руєві́т також Ругевіт — бог війни у полабських слов'ян, мешканців острова Ругія. Мав сім облич «під одним чолом», на чересі — сім гострих мечів. Багатоликість символізувала силу і непереможність. Згідно з іншими легендами, сприяв добрим врожаям, людській благополучності. (За О. Фамінциним)^[1].

Походження імені вказує на сезонну подія, «ruenu» — місяць осені.

У документах середньовіччя термін зустрічається в латинській формі: Rugevithus — статуя з дуба, з сімома обличчями який знаходився в місті Корениця, на острові Ругія. Розміри статуї були вражаючими. Єпископ Абсалон зміг дотягнутися стрілою лише до підборіддя статуї. У 1168 році, під час захоплення Аркони датчанами, статуя Ругевіта було зруйновано, і більш не фігурувала в літописних джерелах.

• Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології. — Київ: Український письменник, 1993. — 63 с.

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.