Рудик Володимир Олександрович — Вікіпедія

Володимир Рудик
Рудик Володимир Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження26 січня 1974(1974-01-26)
м. Костопіль, Рівненська область, Українська РСР, СРСР
Смерть20 квітня 2022(2022-04-20) (48 років)
поблизу м. Лозова, Харківська область
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Олекса́ндрович Ру́дик (1974-2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Рудик народився 26 січня 1974 року в місті Костопіль на Рівненщині. З початком російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій. Загинув 20 квітня 2022 року на Харківщині. Чин прощання відбувся 29 квітня 2022 року в рідному домі у Костополі. Панахида за загиблим відбулася в соборі Петра і Павла. Поховали Володимира Рудика на «Новому» кладовищі поруч з іншими загиблими воїнами[1].[2]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На війні загинув ще один наш земляк – РУДИК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ. kostopil-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 5 березня 2023.
  2. На Рівненщині прощатимуться з земляком-героєм | ОГО. ogo.ua. Процитовано 5 березня 2023.
  3. Президент відзначив державними нагородами 215 військовослужбовців, 30 – посмертно. Армія інформ (укр.). 23 травня 2022. Процитовано 5 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]