Нурєєв Рудольф Хаметович — Вікіпедія
Рудольф Хаметович Нурєєв | |||
---|---|---|---|
рос. Рудо́льф Хаме́тович Нуре́ев | |||
Народився | 17 березня 1938[1][2][…] Раздольне (Приморський край)d | ||
Помер | 6 січня 1993[1][2][…] (54 роки) Леваллуа-Перре[4] ·СНІД | ||
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа[5] | ||
Громадянство | СРСР→ Австрія | ||
Національність | татарин-башкир | ||
Діяльність | артист балету, балетмейстер | ||
Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової | ||
Вчителі | Sulamith Messererd і Vera Volkovad | ||
Відомі учні | Manuel Legrisd | ||
Знання мов | російська[6] і татарська | ||
Роки активності | 1958 — 1992 | ||
Нагороди | |||
IMDb | ID 0638159 | ||
Сайт | nureyev.org | ||
Рудольф Хаметович Нурєєв, відомий також як Нурієв[7][8] (17 березня 1938, Іркутськ — 6 січня 1993, Париж) — радянський і совєцький артист балету татарського походження, балетмейстер. 1961 року не повернувся в СРСР після закордонних гастролей, ставши зіркою лондонського Королівського балету.
Рудольф Нурєєв народився в поїзді, що прямував до Владивостока, між Іркутськом і Слюдянкою, 17 березня 1938 року. Згідно з документами КДБ, за національністю татарин[9][10].
Батько — Хамет Фазлійович Нурієв (1903 — ?), родом з села Асанова Шаріпівської волості Уфімського повіту Уфімської губернії (нині Уфімський район Республіки Башкортостан). Мати — Фаріда Агліуллівна Нурєєва (Ідрісова) (1907 — 1987)[11]. Народилася в селі Татарське Тюгульбаєво Кузнечіхінської волості Казанської губернії (нині Алькеєвского району Республіки Татарстан)[10][11][12].
Незабаром після народження батько отримав призначення в Москві. У 1941 році Рудольф з матір'ю опинилися в евакуації в Башкирській АРСР. Почав танцювати в дитячому фольклорному ансамблі в Уфі, а в 1955 році вступив до Ленінградського хореографічного училища, навчався у класі Олександра Пушкіна[ru]. Після його закінчення в 1958 році Нурєєв став солістом балету театру імені С. М. Кірова (нині — Маріїнський театр).
16 червня 1961 року, перебуваючи на гастролях у Парижі, відмовився повернутися в СРСР, ставши «неповерненцем». Незабаром Нурєєв почав працювати в Королівському балеті (Королівський театр Ковент-Гарден) в Лондоні і швидко став світовою знаменитістю. Отримав австрійське громадянство.
Понад п'ятнадцять років Нурєєв був зіркою лондонського Королівського балету і був постійним партнером видатної англійської балерини Марго Фонтейн. Виступав по всьому світу (в Європі, США, Японії, Австралії і т. д.). Працював дуже інтенсивно, наприклад, в 1975 році число виступів досягло трьохсот. Вважається, що Рудольф Нурєєв повністю змінив пасивну роль танцюриста в класичному балеті.
Від 1983 по 1989 рік Нурєєв був директором балетної трупи паризької Гранд-опера. Не раз виступав на одній сцені з Івет Шовіре. Одне з його головних досягнень у цей період — «відкриття» французької балерини Сільві Гіллем. Брав участь у класичних і сучасних постановках, багато знімався в кіно і на телебаченні, ставив класичні балети.
В останні роки життя виступав як диригент. 1984 року в крові танцюриста виявлено ВІЛ. Хвороба прогресувала і Нурєєв помер від ускладнень СНІДу 6 січня 1993 неподалік від Парижа. Похований на російському кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа під Парижем.
Рудольф Нурєєв був гомосексуалом, проте в юності мав і гетеросексуальні стосунки[13][14][15]. Після втечі з СРСР 1961 року він зустрівся зі знаменитим данським танцівником Еріком Бруном. Брун і Нурєєв стали парою[13][16] і зберігали свої стосунки протягом 25 років, до самої смерті Бруна в 1986 році.
- В Іркутську встановлена меморіальна дошка на честь Рудольфа Нурєєва[17]
- В Уфі щорічно проводиться Міжнародний фестиваль балетного мистецтва імені Рудольфа Нурєєва.
- Башкирський державний театр опери та балету і Башкирський державний хореографічний коледж[18] в Уфі названі на його честь.
- У Казані також на сцені Татарського академічного державного театру опери та балету імені Муси Джаліля з 1987 року щорічно, наприкінці весни, проводиться Міжнародний фестиваль класичного балету імені Рудольфа Нурєєва. Фестиваль названий ім'ям танцівника з особистої згоди Рудольфа Нурєєва, який відвідав Казань в 1992 році[19].
- В Уфі були встановлені меморіальна дошка та барельєф на честь Р. Х. Нуреєва.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118589024 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://actu.fr/insolite/toussaint-quelles-sont-les-celebrites-enterrees-en-essonne_46091418.html
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Рудольф Нуреев: бог танца и порока
- ↑ Выставка, посвященная Нуриеву, откроется в музее имени Бахрушина
- ↑ Из «Записки об измене Родине артиста балета Р. Х. Нуриева». См.: КГБ проворонил побег Нуриева
- ↑ а б Нуреев Р. Х. Автобиография. М., 1998.
- ↑ а б Алик Бикчурин. Жизнь и творчество Рудольфа Нуреева [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] // Источник: журнал «Балет», № 95, 1998. Стр. 15-20 // Сайт Рудольф Нуреев
- ↑ Синенко С. Г. Рудольф Нуреев: истоки творчества, превратности судьбы. Художественно-документальное повествование. — Уфа: Китап, 2008. — 192 с.
- ↑ а б Kavanagh, Julie Nureyev: The Life (2007) ISBN 978-0-375-40513-6
- ↑ The Canadian Press (30 листопада 2009). TV dance-winner Archambault tackles Nureyev - Arts & Entertainment - CBC News. Cbc.ca. Процитовано 3 травня 2012.
- ↑ John Ezard and Carolyn Soutar (30 січня 2003). Nureyev and me | Stage. The Guardian. Процитовано 3 травня 2012.
- ↑ Literary Review. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 13 березня 2009.
- ↑ Первый выход Нуреева / Г. Гайда; Интервью вела О. Соболева // Иркутск,- 2001.- 30 нояб.- .7
- ↑ Башкирское хореографическое училище
- ↑ Нуриевский фестиваль на сайте Татарского театра оперы и балета им. М.Джалиля. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2013.
- Данциг Р. В. Вспоминая Нуреева. След кометы / Пер. с нидерл. И. Михайловой. СПб.: Геликон Плюс, 2012. — 368 с., 500 экз., ISBN 978-5-93682-809-6
- Стюарт Отис. Рудольф Нуреев: Вечное движение = Perpetual motion: the public and private lives of Rudolf Nureyev. — Смоленск: Русич, 1999. — ISBN 5-88590-870-2
- Рюнтю Юри Мэттью. Руди Нуреев без макияжа. — М.: Новости, 1995. — ISBN 5-7020-0981-9
- Ролан Пети. Тан лие с Нуриевым.
- Диана Солуэй. Рудольф Нуреев на сцене и в жизни.
- Ариан Дольфюс. Непокоренный Нуреев.
- Сергей Синенко. Рудольф Нуреев: Истоки творчества, превратности судьбы.
- Н. Я. Надеждин. Рудольф Нуриев. М.: Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, 2011. 224 с., ил., Серия «Секрет успеха», 3 000 экз., ISBN 978-5-98986-448-5, ISBN 978-5-271-31857-3
- Красовская В. Рудольф Нуреев // Профили танца. — СПб.: Академия Русского балета им. А. Я. Вагановой, 1999. — С. 297—299. — 400 с. — (Труды Академии Русского балета имени А. Я. Вагановой). — 2000 экз. — ISBN 5-93010-001-2