Рудольф I (маркграф Бадену) — Вікіпедія
Рудольф I | |
---|---|
Народився | 1230[1] |
Помер | 19 листопада 1288[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | регент |
Знання мов | німецька |
Титул | маркграф |
Посада | регент |
Рід | Церінгени |
Батько | Herman V, Margrave of Baden-Badend |
Мати | Countess Palatine Irmengard of the Rhined |
Брати, сестри | Герман і Mechtild of Badend |
У шлюбі з | Kunigunde von Ebersteind |
Діти | Herman VII, Margrave of Baden-Badend, Rudolf II, Margrave of Baden-Badend[2], Hesso, Margrave of Baden-Badend[2][3], Rudolf III, Margrave of Baden-Badend[2], Kunigunde of Badend[2], Kunigunde II of Badend, Irmgard von Badend[2], Adelheid von Badend[2] і Kunigunde von Badend[2] |
Рудольф I (нім. Rudolf I.; бл. 1230 — 19 листопада 1288) — маркграф Бадену в 1243—1288 роках.
Походив з династії Церінгенів. Молодший син Германа V, маркграфа Бадена, й Ірменгарди Вельф, дочки Генріха V, пфальцграфа Рейнського. Народився близько 1230 року. Після смерті батька розділив Баден зі старшим братом Германом VI. 1248 року після переїзду того до Австрії Рудольф I фактично залишився єдиним керівником Бадену.
1250 року після смерті брата розділив Баден з небожем Фрідріхом I. З цього ж року Рудольф став розширювати замок Гогенбаден. Оскільки Фрідріх I більше часу проводив при імператорському дворі, в Каринтії та Австрії, Рудольф I залишався фактичним правителем Бадену. 1255 року передав свій маєток і палац в Штайнгайм-ан-дер-Муррі монастирю Марієнталь. 1257 року пошлюбив представницю роду Еберштайнів.
1268 року після загибелі небожа офіційно поєднав усі родинні землі. Того ж року придбав замок Лібенак. Згодом вступив у конфлікт з графством Вюртемберзьким стосовно прикордонних земель. Військові сутички тривали майже усе панування Рудольфа I. Лише завдяки шлюбам у 1280-х роках між представниками обох правлячих династій вдалося вирішити конфлікти. Також Рудольф I боровся зі Страсбурзьким єпископством за тарифні мита на Рейні, оскільки вони становили чималий прибуток (торговий шлях йшов з Франконії на південь річкою Рейн).
Помер 1288 року. Його поховано в монастирі Ліхтенталь. Спадкували сини Герман VII, Рудольф II, Гессо, Рудольф III.
Дружина — Кунігунда, донька графа Оттона фон Еберштайна.
Діти:
- Кунігунда (1265—1310), дружина: 1) графа Фрідріха VI фон Золлерна; 2) графа Рудольф II фон Вертгайм
- Герман VII (1266—1291)
- Рудольф II (д/н—1295)
- Гессо (1268—1295)
- Рудольф III (д/н—1332)
- Адельгейда (д/н—1295), абатиса монастиря Ліхтенталь
- Ірменгарда (1270—1320), дружина Ебергарда I, графа Вюртембергу
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #135928273 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- Hans Kaiser: Eine Richtung zwischen dem Deutschen Hause zu Weißenburg und Markgraf Rudolf I. von Baden (9. April 1264). In: Zeitschrift für die Geschichte des Oberrheins, Band 57, 1903, S. 157—158 online im Internet Archive