Ружицький Олександр Антонович — Вікіпедія

Ружицький Олександр Антонович
Народився	4 січня 1938(1938-01-04) Малишівка, Козятинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	18 січня 2017(2017-01-18) (79 років) Черкаси, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут (1960)
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Антонович Ружицький (4 січня 1938(19380104), село Малишівка, тепер Козятинського району Вінницької області — 18 січня 2017, місто Черкаси) — український політик часів УРСР, перший секретар Черкаського обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Член Центральної контрольної комісії КПРС в 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).

У 1960 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут.

У 1960—1961 роках — головний агроном колгоспу «Жовтень» Миколаївської області.

Член КПРС з 1961 року.

У 1961—1962 роках — 1-й секретар Єланецького районного комітету ЛКСМУ Миколаївської області.

У 1962—1964 роках — заступник голови колгоспу імені Леніна Новоодеського району Миколаївської області.

У 1964—1965 роках — секретар комітету ЛКСМУ Новоодеського виробничого колгоспно-радгоспного управління сільського господарства Миколаївської області.

У 1965—1970 роках — 2-й секретар Новоодеського районного комітету КПУ Миколаївської області. У 1970—1975 роках — 1-й секретар Новоодеського районного комітету КПУ Миколаївської області.

У 1975—1982 роках — інспектор ЦК КПУ. У 1979 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

4 листопада 1982 — 6 лютого 1988 року — 2-й секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.

До вересня 1988 року — інспектор ЦК КПРС.

У вересні 1988 — серпні 1991 року – 1-й секретар Черкаського обласного комітету КПУ.

1989 року обраний народним депутатом СРСР по Звенигородському територіальному виборчому округу Черкаської області.

У квітні 1990 — березні 1991 року – голова Черкаської обласної ради народних депутатів.

У 1991—1998 роках — начальник Управління сільського господарства Черкаської області. У 1998 році — керівник секретаріату Черкаської обласної ради. До останніх років свого життя займався активною громадською діяльністю.

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• ювілейна медаль «25 років незалежності України».^[1]
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (30.12.1987)
• Відзнака Президента України (2016)
• Почесна грамота Голови Верховної Ради України (2003)

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.