Русланова Ніна Іванівна — Вікіпедія

Ніна Іванівна Русланова
Народилася5 грудня 1945(1945-12-05)
Богодухів, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Померла21 листопада 2021(2021-11-21) (75 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (1969)
Роки діяльності1967 — 2021
IMDbID 0750850
Нагороди та премії

Ні́на Іва́нівна Русла́нова (рос. Нина Ивановна Русланова; 5 грудня 1945, Богодухів, Харківська область, Українська РСР, СРСР — 21 листопада 2021, Москва, Росія[1]) — радянська і російська акторка театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1982). Народна артистка Росії (1998).

Біографія

[ред. | ред. код]

У грудному віці була знайдена у Богодухові Харківської області та передана в дитячий будинок, де і виросла. Там же отримала умовні прізвище, по батькові та дату народження.

Після закінчення будівельного училища, почала свій трудовий шлях маляром. У 1963 році вступила до Харківського театрального інституту. Але недовго провчившись, поїхала до Москви і вступила до Театрального училища ім. Б. Щукіна, яке закінчила у 1969 році.

Працювала близько 15 років у театрі ім. Є. Вахтангова, у 1985—1988 рр. — в Театрі ім. В. Маяковського.

З 1988 року — акторка кіностудії ім. М. Горького.

У 1967 році, будучи студенткою другого курсу, дебютувала як кіноакторка в картині Кіри Муратової «Короткі зустрічі» (Надя). З Кірою Муратовою акторка співпрацює багато років, знялася у ряді її картин.

Популярність акторці принесли також ролі у фільмах: «Циган» (1979, реж. О. Бланк), «Не стріляйте в білих лебедів» (1980, реж. Р. Нахапетов), «Мій друг Іван Лапшин» (1984, реж. О. Герман), «Собаче серце» (1988, реж. В. Бортко), «Хрустальов, машину!» (1998, реж. О. Герман), «Зимова вишня» — «Зимова вишня 2» — «Зимова вишня 3» (реж. І. Масленников), «Настроювач» (2004, реж. К. Муратова) тощо.

Всього у кіно, фільмах-спектаклях і телесеріалах зіграно більше 160 різнопланових ролей. Яскрава характерна та комедійна акторка. Її таланту підвладні глибокі психологічні ролі.

Працювала над озвучуванням мультфільмів.

Померла 21 листопада 2021 року на 76-му році життя у Москві після тривалої хвороби на фоні коронавірусної інфекції[2][3].

Фестивалі та премії[4]

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

мати Наталії та Лідії

Роботи на українських кіностудіях

[ред. | ред. код]

Озвучування

[ред. | ред. код]
  • «Оленка і солдат» / рос. «Алёнушка и солдат» (1974, мультфільм; Оленка)
  • «Безхатні домовики» (1981, мультфільм; Оленка)
  • «Куди зник Фоменко?» (1981, швачка; роль Ніни Усатової (немає в титрах)
  • «Риб'яча упряжка» (1982, мультфільм; ворона)
  • «Героїчна пастораль» (1983, Польща; Худзіна)
  • «Мартинко» (1987, мультфільм; служниця)
  • «Карпуша» (1988, мультфільм; Корова)
  • «Сивий ведмідь» (1988, мультфільм; травниця / ведмедиця)
  • рос. «Кому повем печаль мою?..» (1988, мультфільм)
  • «Музичний магазинчик» (1989, мультфільм; муха)
  • «Моя любов» (2006, мультфільм)
  • «Жила-була Муха» (2008, мультфільм)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Померла актриса Ніна Русланова, Главком, 21.11.2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  2. Константин БАКАНОВ (21 листопада 2021). Умерла Нина Русланова (ua) . Г-та «Собеседник». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  3. На 76-му році життя померла актриса театру та кіно Ніна Русланова [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Енциклопедія вітчизняного кіно: Русланова Ніна Іванівна[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1987 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  6. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1989 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  7. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 2004 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  8. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 2010 рік (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 15 травня 2013.
  9. Номінанти Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1994 рік (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  10. «Зустріч» (dic.academic.ru) (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.374;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.658.

Посилання

[ред. | ред. код]