Рухоме майно — Вікіпедія
Рухоме майно — майно, відмінне від нерухомого майна; яке можна вільно переміщувати в просторі без заподіяння йому шкоди[1]. До рухомого майна належать також гроші, валютні цінності, цінні папери, майнові права та обов'язки[2].
Для англосаксонських правових систем не характерний поділ речей на рухомі та нерухомі. Там розрізняють реальне (real property) і персональне (personal property) майно залежно від форм позовного захисту. До реального відноситься майно, щодо якого може бути заявлений реальний позов — позов про поновлення володіння, а персональним вважається майно, яке захищається персональним позовом, спрямованим на отримання грошової компенсації. Реальне майно включає землю і об'єкти, що мають з нею нерозривний зв'язок: будівлі, урожай на корені, тощо. Всі інші види майна відносяться до персонального[3].
«Персональним» воно називається через невизначене раз і назавжди місцезнаходження, оскільки права на цю власність реєструються та закріплюються за особою (фізичною або юридичною), якій надаються відповідні права[4].
- ↑ Див. також ст. 181 ЦК України [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Стаття 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
- ↑ Голяк Л. В. Порівняльне правознавство / Л. В. Голяк, А. С. Мацко, О. В. Тюріна. — К. : МАУП, 2004. — 200 с.
- ↑ Нікітіна З. В. Співвідношення понять «рухоме» і «нерухоме» майно з урахуванням досвіду зарубіжних правових систем [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.] // Юридичний вісник, № 4 (29). — 2013. — С. 90-93.
- Держкомстат, Наказ «Про затвердження Методологічних роз'яснень щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності» від 01.04.2009 № 110.
- Фонд державного майна, Лист «Щодо організаційних заходів на виконання постанов КМУ від 30.11.2005 № 1121 та 14.04.2004 № 467 (із змінами)» від 11.05.2006 № 10-15-6871.
- Фонд державного майна, Лист «Щодо організаційних заходів на виконання постанови КМУ від 23.02.2005 № 142 та доручення КМУ від 23.05.2005 № 50084/5/1-05» від 13.06.2005 № 10-15-8405..
- КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003 № 1440.
- Рухоме майно [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Рухоме майно [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 338. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Dalhuisen, Jan H. Dalhuisen on Transnational Comparative, Commercial, Financial and Trade Law Volume 2: Contract and Movable Property Law. Bloomsbury Publishing, 2013.
- Williams, Sharon Anne. The International and National protection of movable cultural property. A comparative study. 1978.
- Kieninger, Eva-Maria, et al. Security rights in movable property in European private law. Cambridge University Press, 2004.
- Ткаченко І. В. «Сучасні питання поділу майна на нерухоме та рухоме.» Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць / за ред. С. Ківалова. — 2008. — Вип 38 (2008): 87-91.
- Батырова М. К., and В. В. Каболов. «Сложная вещь — движимая или недвижимая.» Законность и правопорядок в современном обществе 27 (2015): 98-100.
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |