Рябий Микола Олександрович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябий.
Рябий Микола Олександрович
Микола Рябий
Народився7 грудня 1936(1936-12-07)
с. Заболотне Вінницька область
Помер1 січня 2021(2021-01-01) (84 роки)
Вінниця
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Вінниця Вінницька область
ДіяльністьУкраїнська література, журналістика
Відомий завдякипрозаїк, публіцист, перекладач
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1967) і Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну (1956)
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
БатькоРябий Олександр Захарович
МатиТимошенко-Ряба Мотря Пилипівна
Нагороди

Ряби́й Ми́кола Олекса́ндрович (нар. 7 грудня 1936, c. Заболотне — † 1 січня 2021 Вінниця) — український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1936 р. в с. Заболотне Крижопільського на Вінниччині у селянській сім'ї. Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар'єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. У 60-ті роки перейшов на журналістську роботу. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча». Після закінчення заочно факультету журналістики Київського університету (1967) вдосконалював журналістський досвід в газетах «Комсомольське плем'я», "Вінницька правда, «Подолія».[2]
Помер 1 січня 2021 р. від наслідків коронавірусної хвороби. Похований 3 січня 2021 р. на кладовищі в Сабарові.[3]

Творчість

[ред. | ред. код]

Почав писати у шкільні роки: спочатку вірші, потім прозу. Захоплювався малюванням. У творчому оточенні на початку журналістської кар'єри — дисидент-публіцист Олександр Гетьман, вже відомий тоді Григір Тютюнник, молоді письменники Тарас Мельничук, Роман Андріяшик, Роман Іваничук, Володимир Яворівський, колеги по роботі у молодіжних виданнях Леонід Пастушенко, Григорій Усач, Геннадій Шкляр, Михайло Каменюк та ін. У творчому доробку — понад 30 романів та повістей (у тому числі документальних, про людей праці — Марфу Бабенко, Пилипа Желюка, письменницю Галину Сіру), сотні публікацій у періодиці.[4]

Бібліографія[5]

[ред. | ред. код]

Збірки новел:

  • Тост за невпольованого оленя : новели, акварелі. — Одеса: Одеська друкоофсетна фабрика, 1967. — 181 с.;
  • Над вертепом звізда ясна : три новели з дивосвіту. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1999. — 79 с. : портр.;

Повісті:

Романи:

Упорядкував подорожній щоденник Павла Халебського „Україна — земля козаків“ про подорож „православного патріарха Антиохійського і Всього Сходу Макарія ІІІ з Халеба до Московії й на зворотному шляху через Русь-Україну за урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Богдана Хмельницького“:

  • Халебський, П. (Булос Ібн аз Заїм аль Халябі). Україна — земля козаків : подорожній щоденник / П.Халебський; авт. передм., упоряд. М. Рябий. — 2-е вид., доп. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2005. — 284 с.: іл. — (Настільна кн. українця).

Переклав, упорядкував і прокоментував ряд художніх, історичних та духовних книг. Твори друкувались російською, кабардино-балкарською, польською та румунською мовами.[6]

На Ваших «Земледухів» звернув увагу ще в журнальній публікації, бо кому ж не припадуть до душі оці самобутні подільські характери і такий своєрідний гумор, де також промовляє Поділля, і така багатюща, справді народна мова. Ваш роман для мене – це ніби генетичний розвиток Землякової художньої прози, і мовиться це, ясна річ, не в розумінні наслідування. У Вас своя інтонація, своя стилістика, а виходи в історію, де йдеться, скажімо, про часи Тимоша Хмельницького, просто блискучі…

— Олесь Гончар, лютий 1986 р.[7]

Літературні премії[8]

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 402.
  2. ↑ Біографія М. О. Рябого на сайті «Слово»
  3. ↑ Помер Микола Рябий // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2021. — 3 січня
  4. ↑ Василь Рябий // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 359—372 : портр.
  5. ↑ Родом з України — землі козаків. До 75-річчя від дня народження письменника Миколи Рябого: біобібліографічний покажчик. — Вінниця: Управління культури і туризму [[Вінницька обласна державна адміністрація|Вінницької обласної державної адміністрації]], [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тимірязєва|Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва]], 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 6 лютого 2014. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  6. ↑ Рябий Микола Олександрович // Сайт «Моя [[Вінниця]]». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
  7. ↑ Цит. по: Волошенюк, І. Миколі Рябому ─ 75! // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2011 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2010. — С. 88–91.[недоступне посилання]
  8. ↑ Співець Подільського краю (Микола Олександрович Рябий) // Сайт „Вінницький інформаційний портал“. — 2011. — 23 березня.
  9. ↑ Лауреати премії ім. М. Стельмаха за 2017 рік // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ „Краснослов“. — 2017. — 30 березня.
  10. ↑ День пам'яті Леоніда Гавриша // Блог Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського. — 2019. — 30 вересня.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рябий_Микола_Олександрович&oldid=42577007